Замахнувся на "теорію перемоги Путіна": в ISW пояснили, що стоїть за звільненням  головного економіста ключового банку Росії

Російський державний банк "Внешэкономбанк" (ВЕБ) звільнив свого головного економіста Андрія Клепача за публічне визнання неможливості для Росії перемогти у війні на виснаження і прогнозування неминучої соціальної кризи у РФ. Звістка про звільнення економіста за "дзвінком зверху" з'явилася після того, як на виступ Клепача звернули увагу медіа.

Клепач заплатив посадою за свою оцінку, що суперечить теорії російського диктатора Володимира Путіна щодо перемоги у вінй проти України. Детальніше про це – у матеріалі Інституту вивчення війни (ISW).

Головного економіста ВЕБ звільнили за негативну оцінку перспектив РФ у війні та економіці

Свій прогноз, який зрештою коштував Клепачу посади головного економіста ВЕБ, він зробив ще кілька місяців тому. У виступі 21 травня на полях Нікітського клубу Московської біржі економіст оцінив економічні та геополітичні виклики, що стоять нині перед Росією – і підсумував: економіка РФ під час війни увійшла у період стагнації через високі витрати на оборону, обмежувальну монетарну політику, санкції та українські удари, що затримують зростання та інвестиції.

За словами Клепача, Росія не зможе виграти війну на виснаження проти України, яку підтримує Захід, не викликавши масштабної соціальної кризи і не спровокувавши ще більше економічне та технологічне відставання не лише від США і Китаю, а й від України.

Тоді виступ Клепача особливої уваги не привернув. Все змінилося після того, як незалежне російське ЗМІ Moscow Times згадало про цю оцінку 14 серпня, а вже наступного дня її поширили й низка інших медіа.

16 серпня видання Bell з посиланням на джерело повідомило, що Клепача, який пропрацював у ВЕБ близько 12 років, звільнив виконавчий директор банку Ігор Шувалов. Сталося це, за даними журналістів, після "дзвінка зверху". Ще одне джерело видання підтвердило, що звільнення Клепача зумовлене саме його економічною оцінкою.

У згаданому виступі Клепач також заявив, що витрати Росії на оборону значно зросли з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що призводить до дедалі більшого витіснення цивільної економіки російським військово-промисловим комплексом, посилення обмежень на цивільні промислові сектори та їх скорочення.

Клепач заявив, що високі витрати Росії на оборону та жорстка монетарна політика, ймовірно, маючи на увазі високу ключову процентну ставку, яка досягла піку в 21% у червні 2025 року та наразі становить 14%, "стискають" економіку, оцінюючи, що інвестиції скоротяться на 2,5% в реальному вираженні у 2026 році та, ймовірно, не зростатимуть у 2027 році.

Тим часом Кремль продовжує тиснути на Центральний банк, щоб той знизив ключову процентну ставку для прогнозування економічної стабільності та розширення капіталу, доступного російській оборонній промисловості, незважаючи на постійний фіскальний інфляційний тиск.

Заяви Клепача суперечать "теорії перемоги" Путіна

Про те, що Путін зробив ставку на "перемогу" над Україною шляхом ведення тривалої війни на виснаження, стало зрозуміло з його виступу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі ще 7 червня 2024 року.

Тоді диктатор чітко окреслив власну "формулу" перемоги. Він впевнений, що російські війська зможуть продовжувати поступове, повзуче просування нескінченно довго, що вони будуть спроможні перешкоджати Україні проводити успішні оперативно значущі контрнаступальні операції і що Росія може перемогти у війні на виснаження, перевершивши волю України та її союзників.

"ISW раніше зазначав, що Росія дедалі більше намагається підтримувати свій метод ведення тривалої виснажливої ​​війни, оскільки втрати перевищують темпи набору персоналу, а фінансові та матеріальні витрати зростають, і що Кремль перебільшує свої тактичні досягнення, щоб створити видимість безперервних військових здобутків", – зазначили аналітики.

В ISW дійшли висновку, що російський генералітет, що систематично доповідає Путіну про ці "успіхи", дезінформує його щодо реальної ситуації на фронті. Частково причина цього криється у поширеній у ЗС РФ "традиції" так званої "культури брехні", що полягає у передачі по ланцюжку командування "гарних звітів", що "покращуються" на кожному етапі – і суттєво змінюються,  поки доходять до вищого керівництва держави-агресорки.

"Путін, ймовірно, більше обізнаний про економічні проблеми Росії, ніж про військову ситуацію, але рішуче налаштований так само створити видимість економічної стабільності, незважаючи на докази поточних економічних проблем Росії", – вказали аналітики на поточну ситуацію у Кремлі.

Клепач був недалеко від істини

В ISW заявили про "вагомі докази того, що оцінка Клепачем російських економічних проблем відповідає реальності". І що ця оцінка підриває путінську "теорію перемоги".

Маркери, що це підтверджують, періодично виринають у цілком провладних російських ЗМІ.

Так, російська ділова газета "Ведомости" повідомила 18 серпня, що російські підприємства перерахували 384 мільярди рублів (близько 4,5 мільйона доларів) у вигляді "добровільних" внесків до федерального бюджету Росії у 2026 році, що приблизно в півтора рази перевищує загальну суму, зібрану через цей механізм у 2025 році.

Путін особисто закликав провідних бізнес-лідерів Росії зробити такі внески 26 березня 2026 року, щоб полегшити тягар затяжної виснажливої ​​війни на російський бюджет.

"Клепач заявив, що Кремль може скоротити витрати на 600 мільярдів рублів (близько 7,1 мільярда доларів) у 2027 році порівняно з 2026 роком, що відображає реальність тиску на російську скарбницю, незважаючи на цей захід, та збільшення доходів від вищих цін на сиру нафту. ІSW продовжує оцінювати, що російський уряд запровадив неоптимальну економічну політику для підтримки війни в Україні, що призвело до багатьох поточних економічних проблем Росії, включаючи збільшення та нестійкі військові витрати, зростання інфляції, значну нестачу робочої сили та скорочення суверенного фонду добробуту Росії, що створює складні виклики для монетарної та макроекономічної політики РФ – усі ці проблеми визнає Клепач", – йдеться у матеріалі.

Допомагають пришвидшенню економічного краху й пересічні росіяни. Те, як вони реагують на економічний спад, ще більше шкодить економічній та фіскальній політиці РФ.

За повідомленням The Washington Post, що посилається на дані Центробанку РФ, тільки у червні цього року росіяни вивели за межі Росії 286,4 млрд рублів (близько 4,5 млрд доларів). У липні було виведено 7,3 млрд доларів, а за перші два тижні серпня відтік грошей з держави склав 3,4 млрд доларів.

"Старший керівник "Сбербанка", найбільшої фінансової установи Росії, зазначив, що обсяги виведених коштів у 2026 році можуть бути майже вдвічі більшими, ніж у 2022 році. Масове зняття коштів з банків, у поєднанні з іншими факторами, що сприяють економічному спаду Росії, може створити серйозні внутрішні проблеми для Кремля напередодні виборів до державної думи 18-20 вересня 2026 року. Значення цих проблем посилюється повідомленнями про те, що Путін розглядає та готується до масштабної мобілізації після виборів", – зазначили в ISW.

Аналітики вважають, що російська економіка навряд чи швидко зазнає краху, якщо не станеться якогось додаткового серйозного потрясіння, але погіршення економічного стану Росії збільшує внутрішні витрати, з якими Путін має зіткнутися, вимагаючи ще більших жертв від російського народу за свою невдалу війну.

Кремль і далі тягне Росію в економічну прірву

Тим часом Кремль продовжує посилати сигнали, що не збирається рятувати російську економіку від подальшого падіння. Москва і далі наполягає на намірі досягти своїх максималістських цілей у війні проти України і відмовляється від змістовних переговорів щодо завершення війни.

Зокрема, помічник президента Росії Юрій Ушаков 18 серпня наголосив, що переговорна позиція Росії виключає заморожування поточної лінії фронту, фактично підтверджуючи зобов'язання Росії продовжувати війну

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров аналогічно заявив 14 серпня, що Росія не бажає погодитися на припинення вогню, яке заморожує поточну лінію фронту, та підтвердив зобов'язання Росії продовжувати війну, доки вона не зможе забезпечити врегулювання на своїх власних умовах.

"Високопоставлені кремлівські чиновники продовжують відмовлятися від переговорів, ймовірно, тому, що вони повинні діяти, виходячи з переконання Путіна, що російські війська можуть виграти війну на виснаження, поступово просуваючись уперед на невизначений термін, водночас продовжуючи підтримку України Заходом та її здатність захищатися", – йдеться у матеріалі.

Тим часом президент України Володимир Зеленський, нагадують аналітики, неодноразово підтверджував свою відданість мирним переговорам та готовність йти на змістовні компроміси для припинення війни, незважаючи на спроби Росії хибно зобразити Україну як перешкоду на шляху мирних зусиль.

Як розповідав OBOZ.UA, раніше в ISW констатували, що Україна завдала ударів по 7 з 10 найбільших логістичних центрів Wildberries – і оцінили наслідки для Росії.

Також аналітики пояснили, що стоїть за заявами топпосадовців Кремля щодо неприпустимості припинення вогню по лінії зіткнення.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!