У Росії провалився проєкт аналога Starlink: чому "обнулилися" можливості космічної "наддержави" і що буде далі

Нещодавно стало відомо про провал проєкту російського аналога Starlink, відповідальність за реалізацію якого на себе взяла компанія "Бюро 1440". Вона не змогла протягом року виготовити перші 16 низькоорбітальних супутників широкосмугового доступу до інтернету, які й мали стати першою робочою партією на орбіті.

Чому так вийшло і що за баталія скоро розгорнеться в Росії – читайте в матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA і групи "Інформаційний спротив".

Хроніка "катастрофи"

Такий результат не здивував. У квітні минулого року в статті "У Росії "серйозно стурбовані" аналогом Starlink: кому доручено проєкт і наскільки реально переплюнути дітище Маска" я зазначив низку чинників, згідно з якими сучасна російська космічна галузь аж ніяк не зможе потягнути настільки амбітний і високотехнологічний проєкт, як Starlink.

Згідно з російськими планами компанія "Бюро 1440" (колишній "Мегафон 1440") мала до 2030 року запустити в космос 292 космічних апарати і 91 на заміну тим, які відслужили свій термін. Вартість проєкту оцінювали у 445 мільярдів рублів, або майже 5 млрд доларів за нестійким курсом.

Але вже в червні глава "Роскосмосу" Дмитро Баканов зробив не амбітну, а таку, що межує з шизоїдною безглуздістю, заяву про те, що до 2035 року на орбіті в межах проєкту Rassvet розгорнуть понад 900 низькоорбітальних супутників, призначених для забезпечення широкосмугового доступу до інтернету.

На момент, коли робилася ця заява, в історії з проєктом Rassvet уже відчувалася якась профанація. Тим паче, що "Бюро 1440" 2023 року здійснило запуски перших шести тестових супутників Rassvet, які забезпечували швидкість передачі даних до 12 Мбіт/с із затримкою до 41 мілісекунди. Але нюанс цих супутників полягає в тому, що зібрані вони були переважно із західних комплектуючих, постачання яких через санкції зараз для РФ закрите.

Тобто з 2023 року Росія не змогла зібрати 16 супутників для здійснення хоча б першого, пілотного пуску?

Нічого дивного, особливо з урахуванням того, що це не перший провальний російський космічний проєкт – конкурент Starlink.

Провал "Сфери"

Коли головою "Роскосмосу" був великий любитель батутів Дмитро Рогозін, він вельми активно популяризував проєкт глобальної супутникової системи "Сфера". Цей проєкт являв собою розміщення на навколоземній орбіті групи з 638 супутників, з яких 334 супутники зв'язку, 55 супутників навігації і 249 апаратів дистанційної зйомки Землі.

На перший погляд звучить вельми непогано, але відразу було зрозуміло не тільки те, що цей проєкт технічно і технологічно Росія не зможе реалізувати, а й те, що це чергове "Потьомкінське село" для розпилу бюджетних коштів. І першою ознакою було те, що "Сфера" оцінювалася 2021 року в астрономічні 1,5 трлн рублів, або за курсом того часу – 60 мільярдів доларів.

Проєкт "Роскосмосу" був навіть дорожчим за бюджет SpaceX на запуск 12 тисяч супутників Starlink у 10 млрд доларів.

Повторюся, запуск 12 тисяч супутників Starlink за $10 млрд і проєкт "Сфера" з 638 супутників за $60 млрд. Судячи з усього, Дмитро Рогозін таким чином хотів собі заробити на пенсію.

З іншого боку, проєкт Rassvet хоч і дешевший за "Сферу" в 12 разів, але водночас він лише вдвічі дешевший за Starlink, що також явно натякає на корупційний складник більш бюджетної профанації від "Бюро 1440".

Але куди цікавіше з Rassvet і "Сферою" те, що їхня історія, вочевидь, не закінчена, оскільки вона не про технологічний прорив, а про боротьбу за корито.

Корупційна баталія за космос

В історії російських аналогів Starlink цікаво те, що кожен із них має свого впливового лобіста. Зокрема, для "Сфери" лобістом став віцепрем'єр Денис Мантуров і просувався проєкт через "Роскосмос" не просто так, а завдяки тісному зв'язку Мантурова з розпилами в космічній сфері через колишнього "космонавта" Дмитра Рогозіна.

Зі свого боку проєкт від "Бюро 1440" лобіює Максут Шадаєв, міністр цифрового розвитку, і "Ростелеком".

І ось дешевший Rassvet провалився на старті. Це може простимулювати "Сферу" з явним посилом – так, дорого, так, 1,5 трильйона рублів, але, мовляв, ціна обґрунтована і це реально реалізувати тільки за такі гроші в нинішніх, непростих умовах.

Тобто провал запуску пілотної партії Rassvet лише розігріє корупційну конкуренцію проєктів, які так ніколи і не будуть реалізовані. Але нам вигідно, щоб бюджетні кошти РФ розосереджувалися по якомога більшій кількості напрямків, а не концентрувалися лише на війні.

У певному сенсі вболіваємо за обидві сторони битви павуків у банці, що назріває, – на тлі демонстрації абсолютної технологічної немічності так званої космічної "наддержави".

До речі, на сьогодні на орбіті Землі перебувають 9 500 супутників Starlink, а федеральна комісія США (FCC) схвалила розширення мережі до 15 000 супутників – з потенційним розглядом збільшення угруповання в майбутньому.