В країні-агресорці Росії соціологи фіксують "поступове, але стійке зниження довіри росіян до влади та ключових державних інституцій". Так, частка громадян, які негативно оцінюють ситуацію в країні, зросла до 24%. Це плюс шість відсоткових пунктів порівняно з листопадом 2025 року.

Відео дня

Причому частка росіян, які вважають, що країна рухається у правильному напрямку, у річному вимірі скоротилася на 13 пунктів і становить 61%. Про це свідчать березневі опитування соціологів, зазначає Служба зовнішньої розвідки України.

Рейтинги Кремля

У СЗР посилаються як на опозиційну організацію російських соціологів "Левада-Центр", так і провласну структуру ВЦИОМ. Згідно з даними першої, рейтинг диктатора країни Володимира Путіна опустився до 80% – мінус сім відсоткових пунктів з листопада 2025 року. А рівень несхвалення зріс до 15%. Аналогічна динаміка простежується щодо уряду: рівень схвалення знизився до 66% (втративши 12 пунктів з травня 2025 року), а несхвалення зросло до 29%.

Рейтинг Госдуми просів до 53%, підтримка губернаторів скоротилася до 66% тощо.

Аналогічні тренди фіксує і прокремлівський ВЦИОМ: за його даними, 20,1% респондентів заявили про недовіру до Путіна, ще 18,3% – про несхвалення його діяльності. 

Показово, що старші росіяни демонструють вищу лояльність до влади, і саме молодь "значно частіше займає критичну позицію", додають у СЗР.

Інерційна лояльність

Наразі в країні-агресорці спостерігається так звана "інерційна лояльність". Тобто, формально високі рейтинги зберігаються, проте їхня соціальна база поступово звужується. 

"Це підвищує вразливість кремлівської системи до точкових кризових ситуацій, насамперед економічних. Паралельно знижується ефективність інформаційного контролю: навіть за високого рівня декларованої підтримки зростає частка тих, хто не сприймає офіційні наративи", – вважають розвідники.

Війна і інтернет

Серед ключових чинників невдоволення владою в РФ зараз є "зростання фінансового навантаження на населення через податкову політику", а також "посилення обмежень доступу до інтернету на тлі накопиченої втоми від російсько-української війни". 

"В суспільстві посилюється відчуття соціальної несправедливості, що підриває довіру до рішень влади навіть тоді, коли вони мають стабілізаційний характер", – підкреслюють в СЗР.

Як повідомляв OBOZ.UA, 29 березня в Росії спробували організувати протести проти блокувань інтернету. Жодних масових мітингів не було; попри це на Болотній площі в Москві силовики затримали 13 осіб, у Санкт-Петербурзі – двох, у Калузі – ще двох, у Воронежі – одного.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!