Заміняло десятки засобів: як у СРСР використовували господарське мило

Якщо зайти до сучасного магазину косметики та побутової хімії, очі розбігаються від розмаїття засобів на всі випадки життя. В часи СРСР, коли дефіцитом було більш-менш усе, практично всі ці ці банки та флакони заміняв один-єдиний засіб – господарське мило.

Відео дня

OBOZ.UA вирішив пригадати, як саме використовували господарське мило в радянську епоху. У тогочасному побуті воно було справжньою "палочкою-виручалочкою". Цей коричневий брусок із характерним запахом зберігався буквально у кожному домі. Таке мило було одним із небагатьох доступних в радянських магазинах продуктів і, як наслідок, використовувався майже в кожній сфері життя.

Склад і стандарти

Господарське мило виготовляли з натуральних жирів та лугів. Найчастіше у продажу можна було знайти бруски із маркуванням 65%, 70% або 72% — це показник вмісту жирних кислот. Чим він був вищий, тим сильніше та активніше таке мило очищало. Але і було агресивнішим до шкіри. Тим не менше, воно залишалось також популярним косметичним засобом.

Прання та прибирання

За основним задумом господарське мило призначалось для догляду за білизною та одягом. У роки, коли пральні порошки ще були дефіцитом, господарки натирали брусок на тертці, розчиняли у воді та використовували для замочування чи кип’ятіння речей. Мило добре виводило плями від жиру, трави, соку. Ним навіть відбілювали світлі речі. Взагалі у побуті господарським милом чистили буквально усе. Ним мили підлогу та сантехніку, меблі та посуд – використовували буквально у кожному куточку оселі.

Косметика

Попри агресивний склад, багато жінок мили господарським милом волосся. Вважалося, що воно зміцнює його і бореться із жирністю шкіри голови. Дехто застосовував його для очищення обличчя від висипань. Щоправда, після цього обов’язково споліскували волосся чи шкіру слабким розчином оцту або лимонного соку, аби нейтралізувати луг. Відчайдухи заміняли ним навіть гель для душу.

У медицині та гігієні

Через виражені антисептичні властивості господарське мило застосовували як універсальний засіб знезараження. Ним обробляли дрібні порізи, подряпини, прищики. У лікарнях воно нерідко замінювало спеціалізовані засоби для миття рук. У побуті господарське мило вважалося надійним способом навіть для профілактики грибкових інфекцій.

На кухні та в господарстві

Таким милом обробляли овочі й фрукти, щодо чистоти яких були сумніви. Деякі господарі натирали ним ножі чи дерев’яні дощечки, аби ті довше служили. Засіб також використовували для видалення запаху риби з рук та кухонного посуду.

У саду та на городі

Садівники готували з господарського мила розчини для обприскування дерев і кущів. Воно допомагало боротися з попелицею та кліщами, створюючи на листі тонку плівку, яка допомагала знищувати шкідників. У поєднанні з золою або тютюновим пилом мило ставало доступним і дієвим інсектицидом. До речі, з цією метою воно застосовується і досі.

Раніше OBOZ.UA розповідав, чому в радянських школах учням забороняли писати кульковою ручкою.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.