Як український програміст Вадим Шевченко допомагає зберегти позиції на світовому ринку IT

Провідний інженер-програміст (Lead Software Engineer) у PhotoDay (США) розповів, які навички потрібні українському ІТ-фахівцю, щоб бути затребуваним у світі.

Відео дня

У першому півріччі 2025 року українські IT-компанії змогли заробити $3,2 мільярда на експорті комп'ютерних послуг. Приблизно стільки ж їм вдалося отримати роком раніше, що доводить важливість IT-сектору в українській економіці та залишається головним джерелом валюти для країни. Однак конкуренція на світовому ринку IT-послуг посилюється. Так, наприклад, в Індії масово навчають програмування людей з інших професій, а європейські замовники урізають бюджети через кризу.

Щоб утримати позиції на трудовому ринку, IT-фахівцям потрібно розширювати компетенції: до навичок добре писати коди, додавати управлінські, які передбачають уміння мислити ширше і брати на себе відповідальність за критично важливі частини бізнесу. Таким став Вадим Шевченко, зараз – провідний інженер-програміст (Lead Software Engineer) в американській компанії, яка створює сервіси автоматизації для фотостудій. За 15 років він пройшов шлях від програміста до архітектора складних систем, що працюють для тисяч користувачів на національному та міжнародному рівні. Його досвід показує, що зберегти конкурентоспроможність можна, якщо мислити стратегічно і брати відповідальність за продукт.

Кар'єра його почалася, як у багатьох: перемоги на олімпіадах з інформатики, робота програмістом під час навчання, кар'єрне зростання до топ-менеджера української компанії. Але піти далі, на міжнародний ринок, йому дав змогу досвід створення масштабних рішень для освіти та держуправління, де він зміг проявити себе як системний професіонал, який вміє бачити результат ще на етапі розробки. Вадим Шевченко спроєктував і створив систему з 20 інтерактивних сенсорних терміналів і вебсайт для міжнародного проєкту "Breaking the Borders: Mountain Tourism Development" у регіоні Буковина, що географічно знаходиться у двох країнах, Україні та Румунії. Його рішення стало оригінальним для всієї туристичної IT-індустрії: він розробив єдину базу даних, що пов'язувала всі термінали та одночасно слугувала джерелом інформації для вебсайту mybukovyna.com. Таким чином, усі відомості з кіосків були доступні також онлайн, що давало змогу легко їх доповнювати та змінювати одразу на сайті та в самих кіосках. До цього подібні інформаційні кіоски розташовувалися лише в окремих туристичних точках і не були пов'язані між собою. Проєкт було створено 2013 року за фінансування Європейського Союзу в рамках спільної операційної програми "Румунія – Україна – Республіка Молдова" для туристів, які відвідували ці країни.

"Робота над державними проєктами дала мені розуміння, як краще взаємодіяти з великими базами даних, – каже експерт, – серйозні закордонні компанії за такі навички готові добре платити".

В українській IT-компанії "Ай Ті Груп", яка спеціалізується на розробці складних веб-систем і корпоративних рішень для великого бізнесу та державних установ, Вадим 16 років обіймав посади архітектора програмних продуктів і директора. Він створив внутрішній каркас для розроблення веб-додатків, який став основою для більшості проєктів компанії. Цей самий каркас скоротив час розробки нових систем у кілька разів і забезпечив єдині стандарти якості коду. Під його керівництвом компанія реалізувала найбільші проєкти регіонального масштабу, які приносили 90% всього прибутку компанії. Вадим особисто курував розробку веб-порталу територіальних громад Чернівецької області, який об'єднав близько 280 органів місцевого самоврядування в єдину базу даних і активно використовувався з 2009 до 2022 року для публікації офіційних документів і прийому громадян онлайн.

Нині експерт-програміст передає свої знання колегам: щодня аналізує чужі коди, допомагає фахівцям-початківцям зростати фахово та будувати стійкі IT-системи – підхід його учні вже застосовують в українських і міжнародних компаніях.

"Компанії шукають не просто виконавців завдань, а тих, хто може самостійно щось придумати під потреби бізнесу", – каже він.

Його практика показує, що українські інженери здатні не лише конкурувати на рівних, а й формувати стандарти якості розробки на глобальному рівні. Наразі український IT-сектор зберігає експортні показники, і щоб картина не змінилася, розробникам важливо не обмежуватися виконанням поточних завдань, а розвивати системне мислення з позиції бізнесу.