Відео дня
Як проводили вільний час діти в СРСР: зараз такі ігри викликають жах
Дитячі розваги в радянську епоху суттєво відрізнялися від сучасних. У часи без комп’ютерів і ґаджетів діти вигадували собі заняття самостійно. Вони переробляли велосипедні насоси на пневматичні рушниці, створювали "пугачі" з металобрухту, проводили сумнівні магічні ритуали та випробовували саморобні плоти на річках.
З позиції сьогодення такі ігри здаються екстремальними. Це було дитинство, у якому розваги часто межували з ризиком. OBOZ.UA розповідає, як проводили вільний час радянські діти.
Пневматичні рушниці з насосів
Купити "повітрянку" у магазині було нереально, тому юні інженери створювали її самостійно.
Звичайний велосипедний насос перетворювався на зброю, що стріляла на 5–7 метрів. Найчастіше – по консервних банках або по переляканих горобцях. Безпечність такої зброї була сумнівною, але діти СРСР цим не переймались – головне, щоб працювало.
"Пугачі"
Коли насоса вже було замало, у хід ішов справжній метал. Із труб, гайок, підшипників і пороху виготовляли "пугачі" – саморобні гармати, якими стріляли у дворах. Порох і капсулі діставали з батькових мисливських запасів або просто зі смітника. Після 1975 року влада обмежила продаж компонентів для боєприпасів – тоді діти почали експериментувати, і не один "винахідник" отримував травми.
Чорна магія та левітація
Діти в колі, один лежить посередині, решта – вказують на нього пальцями й шепочуть заклинання. Після трьох кіл "магічної формули" лежачого нібито можна було підняти на кілька сантиметрів над землею.
Такі експерименти називалися "піонерською левітацією". У деяких варіантах ритуал "працював" тільки у дівчат. Схожі обряди, до речі, справді описані ще у щоденниках XVII століття – тож, можливо, піонери просто відродили старовинну забаву.
Рогатки
У кожного "поважного хлопця" мала бути власна рогатка. Вирізати її можна було з гілки бузку, резинку брали аптечну, а "шкіряний язичок" – зі старого черевика.
Боєприпасами служили камінці, болтики чи кульки від підшипників. Іноді така "зброя масового ураження" призводила до справжніх вуличних воєн.
Плоти, крижини і пригоди на воді
Найкращим способом перевірити хоробрість було збудувати власний пліт. Матеріали – усе, що трималося на воді: бочки, колоди, покришки. Іноді замість плота використовували крижину, що пливла по річці.
Не всі ці "експедиції" закінчувались поверненням на берег, тому ця розвага вважалася найнебезпечнішою.
"Махачі"
Бійки у дворах мали свій кодекс: не бити лежачого, не битися з молодшими, зупинятися "до перших сліз". Вважалося, що всі конфлікти треба вирішувати "по-чоловічому". Іноді це були цілі турніри – "клас на клас" або "вулиця на вулицю".
Саморобні вибухівки
Петарди, ракети, навіть міні-снаряди діти виготовляли самостійно. Замість готової піротехніки – карбід, сірники та металева банка. Дехто примудрявся робити "двоступеневі ракети", які злітали й вибухали у повітрі.
Раніше OBOZ.UA розповідав, у які міфи вірили діти в СРСР.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.