Як правильно ставити наголос у слові "кропива": часто плутають

В українській мові наголос нерідко стає джерелом сумнівів. Він може бути як фіксованим, так і рухомим, тобто змінюватися залежно від форми слова або навіть усталених варіантів вимови. Саме тому багато слів вимовляються неправильно.
Одне з таких слів – "кропива". Мовознавиця Ольга Багній пояснила, як правильно наголошувати цю лексему.
Згідно з сучасними орфоепічними нормами української мови, правильна вимова слова – кропивá (наголос падає на третій, останній склад).
Форма з наголосом на другому або й першому складі – дуже поширена в розмовній мові, особливо в окремих регіонах. Це приклад народного варіанта, який закріпився через побутове вживання, але не відповідає літературній нормі.
Жалива – найпоширеніша народна назва кропиви. Це одне з найдавніших і найвідоміших народних означень. Походить від дієслова жалити – саме цю дію рослина чинить на шкіру. У багатьох селах України слово "жалива" вживають частіше, ніж "кропива".
Наприклад:
Не ходи туди босим – жалива попече!
У західноукраїнських говірках часто можна почути слова на кшталт джиґуха, джиґа, джигалиця. Вони походять від діалектного дієслова джиґати – тобто жалити, пекти. Ці назви не лише описові, а й емоційно виразні.
Мовознавці кажуть, що, окрім репресованих слів, є і репресовані українські наголоси. Це можуть бути ті слова, що тепер марковані як лексеми з одним наголосом, але історично їх було два. Або й навпаки. Які українські слова мають два наголоси – читайте у матеріалі.
Крім того, OBOZ.UA пояснював, як правильно поставити наголос у слові "доповідач".
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.