Як поставити наголос у слові "крашанка": звідки походить слово і чому у ньому немає російського коріння

Невдовзі християни східного обряду відзначатимуть найголовніше свято – Великдень. Незмінними атрибутами великоднього столу є здобний солодкий хліб, прикрашений глазур’ю та випечений з додаванням різних сухофруктів, а також фарбовані яйця – крашанки.

Святковий хліб іноді помилково називають "кулічем" – насправді в нашій мові такого слова немає, українці здавна печуть паски. Виникає питання: чи не є слово "крашанки" також русизмом, що пішло від слова "красить"? Як поставити наголос у слові "крашанка" та звідки походить слово – розбирався OBOZ.UA.

Наголос у слові

У слові "крашанка" наголос слід ставити таким чином: кра́шанка, кра́шанки, кра́шанці, крашанки́, крашано́к.

Історія та походження

Доктор філософії в галузі права, краєзнавець Йосип Осецький у своїй праці "Індоєвропейська етимологія назв обрядових великодніх яєць у світлі етнолінгвістики і системного аналізу" зазначив, що раніше намагалися знайти пояснення слів "писанка" і "крашанка" на основі порівняння зі словами інших мов із тим же значенням та схожим звучанням. Цей підхід не завжди був аргументованим.

Наприклад, слово "писанка" дійсно є у мовах деяких народів Європи. Так називають яйце, що напередодні Великодня прикрашають орнаментом чи розписом. В якій мові вперше виникла ця назва – визначити неможливо.

Крашанкою називають великоднє яйце, пофарбоване в один колір. Є теорії, нібито назва походить від російських слів "краска", "красить", однак це не відповідає дійсності.

Унікальною є третя назва великоднього яйця – "галунка". Ця лексема вона існує винятково в українській мові.

Насамперед варто зазначити, що у праукраїнців задовго до поширення християнства існувало дійство вшанування відродженого весняного Сонця – "Великий день". Свято було приурочене до дня весняного рівнодення. Яйця були символами відродження, сонця і нового життя.

Осецький наголосив, що такий символізм великодніх яєць зафіксований у багатьох словниках української мови. Він звернув увагу, що у слів "писанка", "галунка" і "крашанка" міститься спільний індоєвропейський корінь "-ка" – "сонце", "радість". Елемент "-ан-", що можна розглядати і як релікт індоєвропейського іменника "аньдя" – "яйце".

У слові "писанка" мовознавці виокремлюють також ознаки індоєвропейських слів "піш" або "пеша", що означають "прикраса", "орнамент". Ймовірно, це пов’язано з особливим способом прикрашання. Осецький зазначає: якщо взяти складне тричленне слово "пеша-аньдя-ка", що несло б значення "орнаментоване яйце-сонце", то в усному мовленні можна було би спростити його до "писанка". А от у слові "крашанка" є ознаки слів "крійаа" – обряд жертвоприношення та асáн – "кров". Тому сума слів "крійаа-асáн-аньдя-ка" могла спрощуватися до "крашанки".

Раніше OBOZ.UA розповідав, як правильно ставити наголос у слові "гамселити".

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.