Відео дня
Відновлена незалежність? Чим новий законопроєкт про НАБУ й САП кращий за старі та яка ймовірність його схвалення
Історія зі спробою урізання повноважень незалежним антикорупційним органам – НАБУ й САП, яка викликала масові протести, наближається до розв'язки. 31 липня багатостраждальна Верховна Рада має розглянути президентський законопроєкт №13533 про повноваження Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Чим цей новий законопроєкт кращий за старі, за якими незалежні антикорупційні органи чудово працювали 10 років, і яка ймовірність його ухвалення – розповідає OBOZ.UA.
Святкування антикорупційної незалежності
Якою б хорошою і порядною людиною не був будь-який генеральний прокурор України, він, на жаль, у будь-якому разі політично заангажований. Його кандидатуру вносить президент, затверджує Верховна Рада (вона ж його, у разі чого, й зняти може). Ну яка тут може бути незалежність?
У 2014 році, після Революції Гідності, в Україні виникла необхідність створення по-справжньому незалежних антикорупційних органів. Насамперед – незалежних від генпрокурора. По-перше, і самим не завадить, а по-друге, це була одна з умов для повноцінної євроінтеграції. На цьому наполягали і Євросоюз, і МВФ, яких, м'яко кажучи, дістали українські кумівство та корупція.
Закон "Про Національне антикорупційне бюро України" був ухвалений 14 жовтня 2014 року депутатами Верховної Ради ще VII скликання. Трохи пізніше було створено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру та Вищий антикорупційний суд України.
"Закон про НАБУ писався фактично у мене в кабінеті. Нові антикорупційні органи стали дійсно незалежними. Їхніх керівників призначає не керівництво держави, а за підсумками відкритих конкурсів. Державні органи тут виконують хіба що церемоніальну функцію призначення керівника, якого обрала конкурсна комісія. До якої входять і представники громадськості", – розповідає OBOZ.UA колишній головний військовий прокурор України Віктор Чумак, який на момент створення НАБУ очолював Комітет ВР з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (до речі, він був одним із чотирьох претендентів на посаду першого директора НАБУ).
З 2015 року нові антикорупційні структури розпочали свою роботу, яка потім за всіх президентів викликала роздратування в певних колах. До НАБУ й САП було не підступитися – бо й справді незалежні.
"Багато хто зараз говорить про нібито неефективність незалежних антикорупційних органів: мовляв – а де гучні справи? Так відкрийте офіційний сайт НАБУ і подивіться, скільки вже сидить. Досить багато. І це з огляду на те, що НАБУ й САП займаються тільки топкорупцією", – каже Віктор Чумак.
Чому депутати масово підтримали скандальний закон
І ось минуло 10 років від початку роботи незалежних антикорупційних органів. Усе було нормально, але 22 липня абсолютно несподівано ухвалюють закон №12414 про обмеження повноважень НАБУ й САП. Якщо конкретніше – їхніх керівників підпорядкували генеральному прокурору, позбавивши в такий спосіб незалежності.
"А звідки вам відомо, що було нормально? За всі ці десять років питання подвійного контролю, подвійних функцій – вони регулярно підіймалися. За Конституцією головний – генеральний прокурор. А в нас є Генпрокуратура й САП, і керівник останньої – заступник генпрокурора. Але є або залежний, або незалежний. Не можна бути "трохи вагітним". Або ось приклад: хіба можна назвати нормальною ситуацію, коли згідно із законом генпрокурор має розглядати конфлікт, наприклад, між НАБУ й іншим органом досудового розслідування, але при цьому він абсолютно не в курсі, що там відбувається в НАБУ?" – говорить OBOZ.UA заступник голови Комітету ВР з правоохоронної діяльності Григорій Мамка.
Може, щось підкоригувати й варто було б у роботі незалежних антикорупційних органів, у їхній взаємодії з Генпрокуратурою, але так, як це було зроблено, – викликає подив.
Позбавлення незалежності НАБУ й САП було чомусь заховано в надра законопроєкту під назвою "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних зі зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану".
Документ знову ж таки було ухвалено якось дуже швидко, можна сказати – блискавично. Підписаний президентом буквально під покровом ночі (це при тому, що багато законопроєктів очікують на президентський підпис по пів року). А наступного дня просто зранку депутати пішли на канікули.
До речі, за обмеження повноважень НАБУ й САП проголосували 263 народні депутати (проти – 13 осіб, утрималися – 13, не голосували – 35).
"Верховна Рада ухвалила законопроєкт зі сміхом і радістю. Можу зрозуміти: завдяки НАБУ під підозрою перебуває зараз 31 депутат. Я вже не кажу про інших високопосадовців, чиновників. Це, зокрема, голова Верховного суду, Фонду держмайна, віцепрем'єр", – розповідає Віктор Чумак.
Перехід червоної лінії
Варто зазначити, що НАБУ й САП практично впритул наблизились до людей із близького оточення президента.
"Кейс Олексія Чернишова це прямо підтверджує. Готується підозра діловому партнеру Володимира Зеленського часів "Кварталу" Тимуру Міндічу. У Німеччині відбулися обшуки у заступника глави ОП Ростислава Шурми, що важливо – із залученням німецьких правоохоронців, які беруть участь у таких акціях тільки за наявності серйозних аргументів", – розповідає OBOZ.UA директор Інституту соціально-політичного проєктування "Діалог" Андрій Миселюк.
Ухвалення закону №12414, який, зокрема, позбавляв права НАБУ й САП цікавитися "керівником постійно діючого допоміжного органу, створеного президентом України, його заступником", нагадувало якусь спецоперацію.
"Влада зробила кілька тестів. Перший – призначення начальника Бюро економічної безпеки. Ага, прокотило. Обшуки в активіста Шабуніна з "Центру протидії корупції" – теж нормально, реакція Заходу була слабкою. Влада трохи заступила червону межу, озирнулися і пішла далі, на НАБУ й САП. Подумали, що нічого не буде, якщо вони розберуться з цими органами, які владна вертикаль не контролювала. І які докучали владі що за часів Порошенка, що Зеленського. Але це виявилася справжнісінька червона лінія", – каже Андрій Миселюк.
Результати сміливого державного експерименту з обмеження незалежності НАБУ й САП виявилися плачевними. Люди, здебільшого молодь, вийшли на протести, які тривають і досі.
Що буде далі
Президент був змушений здати назад. Ще 24 липня він подав до парламенту законопроєкт №13533 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури".
"Новий законопроєкт для НАБУ й САП – він не кращий і не гірший. У царині самостійності й повноважень він фактично відкочує все назад, до ситуації на 21 липня. Єдине – документ дає можливість генпрокурору ознайомитися з будь-якою справою, яка перебуває у розслідуванні незалежних антикорупційних структур. Але тільки – ознайомитися. Ну і ще перевірка співробітників на детекторі брехні", – каже Віктор Чумак.
Ці зміни насправді – дрібниці. Тим паче якщо станеться витік інформації у справах, якими опікуються НАБУ й САП, відразу стане зрозуміло, хто винен: адже генпрокурор читав! А щодо детектора брехні – то це справа буденна. У принципі, потрібно й народних депутатів зобов'язати проходити перевірку на схильність до корупції та співпраці з країною-агресором.
"НАБУ і САП, які за останні роки видали купу підозр, зокрема народним депутатам, мають залишатися незалежними. Але я б механізм "витребування" матеріалів з метою перевірки генеральним прокурором у президентському законопроєкті ліквідував", – говорить OBOZ.UA народний депутат, президент комітету Парламентської асамблеї Ради Європи з міграції та біженців Олексій Гончаренко.
Щодо перспектив ухвалення 31 липня президентського законопроєкту, то документ, звісно, буде схвалено.
"Під Верховною Радою зберуться люди і будуть чекати. Так уже було – коли ухвалювали закон про люстрацію, з будівлі нікого не випускали. А чинні депутати з масами працювати не звикли, вони людей бояться. Тим паче, що й на канікули хочеться", – резюмує Віктор Чумак.