Кадровий голод набирає обертів: де в Україні особливо бракує працівників
Китай зіткнувся з безпрецедентним падінням народжуваності: названо несподівану причину
Серед ключових причин називають наслідки багаторічної демографічної політики держави

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Головна редакторка OBOZ.UA Леся Гасич вирушила до села Витачів на Київщині, щоб відтворити традиції святкування Івана Купала та показати, яке значення це свято мало для українців.
Новий випуск проєкту "Видиме невидиме" опублікували на каналі OBOZ.LIFE напередодні святкування, яке після переходу на новоюліанський календар відзначають у ніч із 23 на 24 червня. У ньому автори розповіли про походження свята, його символи та обряди, а також поспілкувалися з дослідниками українських традицій.
"Свято Купайла взагалі – це одне з найсакральніших свят для нашої культури", – зазначила учасниця проєкту Валентина, яка допомагала відтворювати давні звичаї.
У випуску нагадали, що свято Івана Купала належало до чотирьох головних свят сонячного календаря українців і було прив'язане до літнього сонцестояння. За словами авторів, перші письмові згадки про нього містяться у Волинському літописі 1262 року.
Учасники проєкту звернули увагу, що традиції святкування дещо відрізнялися залежно від регіону, однак головні символи залишалися спільними. Йдеться про сонце, воду, вогонь, цілющі трави та обрядові вінки. Саме через ці елементи наші предки пояснювали зв'язок людини з природою та зміною пір року.
Під час зйомок у Витачеві гостям показали, як дівчата ще на світанку збирали польові квіти для майбутніх вінків. Вважалося, що саме в найдовші дні року рослини набувають найбільшої сили, тому їх збирали до сходу сонця та зберігали до вечірніх обрядів.
Особливе місце у купальських традиціях займало плетіння вінків. За словами учасників проєкту, їх могли плести дівчатка, незаміжні дівчата та заміжні жінки, однак для кожної групи такий вінок мав власне значення. Для когось це була розвага, для когось – надія знайти пару, а для когось – оберіг для родини.
Квіти обирали не випадково. До вінків вплітали ромашку, волошки, любисток, барвінок, звіробій, м'яту, полин та інші рослини. Кожній із них приписували певне символічне значення. Водночас папороть, за народними віруваннями, до вінка не додавали, адже вона вважалася особливою лісовою рослиною.
Учасники проєкту також відтворили процес виготовлення традиційних купальських свічок із натурального бджолиного воску. Майстриня Ксенія розповіла, що свічка була важливим атрибутом багатьох українських обрядів і використовувалася для захисту оселі, ворожінь та родинних ритуалів.
Під час зйомок гості власноруч створили купальську та родову свічки, використовуючи віск і польові трави. Майстриня наголосила, що родова свічка символічно поєднує людину, її батьків та попередні покоління.
Окрему увагу у випуску приділили народним легендам. Зокрема, згадали перекази про пошук цвіту папороті та історії про русалок і відьом, які традиційно пов'язували з купальською ніччю. Такі оповідки передавалися в українських родинах із покоління в покоління та стали частиною народної культури.
Увечері дівчата прикрашали купальське деревце стрічками, квітами та власними вінками. Навколо нього водили хороводи, співали обрядових пісень і готувалися до головних вечірніх дійств.
Поруч із деревцем встановлювали Марену – символ, пов'язаний із водою та завершенням природного циклу. За традицією її могли топити або знищувати наприкінці святкування. Також деревце обсипали кропивою, яка мала виконувати захисну функцію та не допускати людей із поганими намірами.
Автори випуску нагадали, що сонце посідало особливе місце у світогляді давніх українців. Саме тому свято Купала було пов'язане з періодом найбільшої сили сонця – днями літнього сонцестояння. Учасники проєкту обговорили, як ці уявлення збереглися у традиціях та обрядах навіть після поширення християнства.
Окремий блок програми присвятили українському народному одягу. Дизайнерка Катерина розповіла про значення вишивки як символу української ідентичності та культурної спадщини. За її словами, багато традицій століттями намагалися витіснити або забути, однак вони продовжували передаватися між поколіннями.
З настанням темряви розпочиналася найвідоміша частина святкування – стрибки через купальське вогнище. Цей обряд символізував очищення від усього недоброго та мав важливе місце у народних віруваннях.
За традицією хлопці й дівчата перестрибували через вогонь парами. Вважалося, що якщо під час стрибка вони не роз'єднають рук, то їхні стосунки будуть міцними. Якщо ж за парою летіли іскри, це вважали доброю прикметою.
Не менш важливим обрядом було пускання вінків на воду. У віночок вставляли запалену свічку та спостерігали за його рухом. За народними повір'ями, це допомагало дізнатися про майбутню долю дівчини та її особисте життя.
Наприкінці випуску автори наголосили, що традиції Івана Купала залишаються важливою частиною української культурної спадщини. Попри численні заборони, зміну епох і спроби радянської влади переосмислити або витіснити народні звичаї, багато обрядів збереглися до наших днів.
Нагадаємо: OBOZ.UA започаткував новий проєкт "Видиме невидиме" про Україну – про наші звичаї, споруди, страви, традиції, памʼятки. І передусім про людей – ми розповідатимемо про громадян, які плекають українську культуру й відроджують забуті звичаї.
А розпочали ми з Полтавщини, з села Бодаква Миргородського району. Як жати пшеницю, в’язати дідухів тощо, тут вам покаже редакторка OBOZ.UA Леся Гасич.
В квітні, ми також розповідали про традиції справжньої Гуцульщини. Секрети справжнього "танцюючого" банушу, та що означає "гріти діда" на поминках – і ще багато цікавого дивіться тут.
А в травні Леся Гасич завітала до історико-культурного заповідника Самчиках, який недаремно вважається справжнім Версалем, але не у Франції, а на Поділлі. Тут справді дуже багато цікавого і є на що подивитись.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!
Ми в Telegram! Підписуйся! Читай тільки найкраще!
Серед ключових причин називають наслідки багаторічної демографічної політики держави
На цьому тлі Україна прагне посилити тиск на Москву як на полі бою, так і на міжнародній арені
Об’єкт втратив свою функціональність як транспортна артерія для окупаційних сил