Відео дня
Блог | Ветерани на ринку праці: як військовий досвід працівників може стати ресурсом для розвитку компаній
Повномасштабне вторгнення актуалізувало проблему адаптації ветеранів у трудових колективах. ГО "Серце Азовсталі" вже понад 2 роки підтримує ветеранів у поверненні до цивільного життя: від реабілітації до самореалізації. І можемо сказати, що не потрібно боятися працевлаштовувати ветеранів, адже вони можуть стати чудовою можливість для команди.
Ветерани – можливість, а не тягар
Багато роботодавців і досі стикаються зі страхом брати на роботу ветеранів. Беручи участь у панелі з HR-фахівцями, вперше відкрито почула: "Ми боїмося! Нам не зрозумілий їхній досвід! Ми не знаємо, як йому сказати ні, якщо він не правий, бо боїмося ще більше травмувати". Ситуація поступово покращується, але ще далека від ідеалу. Та відповідь на питання "Як правильно говорити з ветеранами?" доволі проста – з ними просто потрібно говорити.
У нас в офісі ветерани кожного дня, це велика кількість людей. Це люди не просто з травматичним досвідом, це люди здебільшого після полону та тортур. Вони, усі без винятку, герої, які пройшли полон: катування, голод, психологічне насилля - те, що ми в тилу не можемо навіть усвідомити. І коли ми створювали "Серце Азовсталі", ми теж переживали, а як ми будемо з ними говорити. Памʼятаю, як проводили спеціальні наради, щоб збагнути, якою має бути мова спілкування з ветераном. Відразу скажу - ми відкрили для себе цей секрет. Але який саме – читайте наприкінці.
Поки розкажу про прості й зрозумілі кроки, якими варто поділитися. Якщо ви плануєте створювати у своїй організації ветеранську політику; якщо ви вже маєте ветеранську політику, але щось чомусь не працює; якщо не розумієте, які саме потрібно створити умови для ветерана на роботі, просто спитайте про це у самого ветерана.
Ми спостерігаємо, що ветерани, повертаючись із полону, стикаються з абсолютно новою реальністю, де їм доводиться знову вчитися жити серед людей, приймати мирні правила і вибудовувати довіру до суспільства. Це складний процес, який потребує часу, але головне – підтримки. Саме тому "Серце Азовсталі" має широкий спектр допомоги: від психологічної підтримки та юридичних консультацій до можливостей для навчання та працевлаштування.
Але усі зусилля вкладені у підтримку ветерана обов'язково себе виправдають. У найстрашніші часи наша команда не розвалюється рівно тому, що в офіс заходить ветеран. Вони – найбільше джерело натхнення. І це не відбувається через жалість. Це натхнення від людей, які продовжують рухатись.
До того ж ми маємо розуміти, що ветеран – це людина з колосальним досвідом. Потрібно лише навчитися його розуміти і адаптувати до реалій цивільного життя.
Комунікація – ключ до успіху
Ми віримо у важливість комунікації в HR-процесах, в інформаційних кампаніях і в навчанні. Так само як суспільство вчиться розуміти безбар'єрність і ментальне здоров’я, так само ми маємо будувати культуру взаємопідтримки для ветеранів.
Змінюється не лише суспільство, змінюється й мова, якою ми говоримо про ветеранів. Дуже важливо не лише підтримувати їх, а й давати можливості для розвитку. Саме через такі комунікаційні кампанії ми можемо формувати правильне ставлення суспільства до тих, хто боронив нашу країну.
ГО "Серце Азовсталі" продовжує працювати, змінювати реальність і підтримувати тих, хто цього потребує. Ми віримо в людей. І тому знаємо – все буде добре.
І на останок, то який же ми секрет для себе відкрили? Якщо ви хочете щось вирішити з ветераном або з ветеранами, всім потрібно відкрити рот і почати з ним/ними розмовляти. Але спокійно, по-людськи, як з будь-якою людиною. Ветеран, як і кожен з нас, людина, тому з ним працюють всі людські закони комунікації та взаємодії. Якщо ж на перше місце ставити не людину, а статус "ветеран", то тоді справді виникатимуть проблеми, бо статуси різні й довід різний, а отже багато перепон. Розумію, що надто простим виявилося рішення, але воно справді помічне!
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...