Обов’язкові ІТП у будинках із централізованим опаленням: що пропонує Кабмін і хто платитиме за встановлення

Кабінет міністрів подав до Верховної Ради законопроєкт №14067, що передбачає обов'язкове встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у житлових будинках та інших будівлях, під'єднаних до централізованих мереж.

Відео дня

Чи стане це рішення кроком до модернізації теплової інфраструктури та підвищення її енергоефективності, як стверджує влада, – розповідає OBOZ.UA.

ІТП встановлюють уже десять років без спеціальних законів

Тема з ІТП загалом не нова. Енергоефективні технології в житлових будинках, які дозволяють зменшити комуналку за тепло і гарячу воду, в Україні почали з'являтися з 2014 року, після початку російської агресії. Тоді стало остаточно зрозуміло, що наша країна, яка тоді сильно залежала від російських енергоносіїв, рано чи пізно зіткнеться з відповідними проблемами, і вихід зі становища, зокрема, – енергозаощадження.

Індивідуальний тепловий пункт – це компактний автоматизований комплекс, який встановлюється безпосередньо в будинку і регулює подачу тепла і гарячої води саме для цього об'єкта. Крім теплообмінників, насосів, вимірювальних приладів і блоку управління, у сучасних ІТП є система автоматичного погодного регулювання, що забезпечує економію енергії та комфортний обігрів залежно від погодних умов.

"За радянських часів існували центральні теплопункти (вони й зараз подекуди лишилися), які розподіляли теплову енергію між кількома будинками або навіть цілим мікрорайоном. ІТП набагато вигідніші. Платіжки для мешканців можуть зменшитися на 35%, а сам індивідуальний теплопункт окуповується за три роки", – розповідає OBOZ.UA Євген Чуриков, провідний фахівець одного зі столичних ОСББ (там, до речі, у будинку сім секцій, і у кожній – власний ІТП).

Сучасний індивідуальний теплопункт коштує близько 400 тисяч гривень, і запросто може бути розміщений у підвалі житлового будинку: його максимальні довжина і ширина – відповідно три й два метри, висота – метра півтора. Зараз ІТП встановлюють не тільки в нових житлових будинках, а й у старих, побудованих ще пів століття тому.

Благо, для підвищення енергоефективності будинків вже давно створені всі умови. І не тільки для встановлення індивідуального теплопункту, а й, наприклад, для утеплення фасаду, встановлення сонячних батарей.

"Ще у 2019 році Фонд енергоефективності запропонував ОСББ програму "Енергодім", там два пакети: залежно від того, що жителям потрібно, вони вносять або 20% вартості проєкту, або 40%. Потім почали з'являтися і місцеві аналогічні програми. У Києві, наприклад, – програма "70/30" (30% платять мешканці, решту – місцева влада), у Тернополі – "7 кроків" тощо. Треба дивитися на сайтах міськрад", – говорить OBOZ.UA керівниця відділу енергозбереження Центру екологічних ініціатив "Екодія" Анастасія Горбач.

Хто платитиме за банкет

Одним словом, ті, хто хотів встановити ІТП і менше залежати від держави, уже давно це зробили. І тут з'являється сама держава із законопроєктом №14067 "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання". Схаменулися.

"Ми розуміємо, що в умовах повномасштабної війни встановлювати індивідуальні теплопункти необхідно, але бентежить, що це встановлення – обов'язкове. Жителі самі мають вирішувати, як їм чинити. І друге – чиїм коштом банкет, хто буде платити за встановлення ІТП? Якщо держава – без проблем. Але якщо самі люди, то до законопроєкту (ми його ще не розглядали) виникнуть питання", – говорить OBOZ.UA голова підкомітету з питань енергетичної безпеки Комітету ВР з енергетики та житлово-комунальних послуг Вікторія Гриб.

Але, як сказано у п. 5 Пояснювальної записки до законопроєкту "Фінансово-економічне обґрунтування", реалізація нової урядової ініціативи не потребуватиме фінансування з державного або місцевих бюджетів. Тобто платити доведеться людям.

У принципі, це не дивно. Ще 20 років тому, коли жителі почали самостійно відрізати свої квартири від централізованого опалення та ставити спеціальні газові котли, це викликало шалений опір державних монополістів – вони втрачали гроші. У підсумку громадянам заборонили самостійно піклуватися про своє тепло. І в ситуації з ІТП держава теж навряд чи захоче щось втрачати на комунальних послугах.

"Обслуговувати індивідуальні теплові пункти будуть теплотранспортувальні організації. Законопроєкт також передбачає удосконалення порядку формування тарифів, щоб витрати на встановлення ІТП включалися до тарифу на транспортування теплової енергії", – йдеться на офіційному сайті Міністерства розвитку громад та територій України.

У кого у разі схвалення законопроєкту №14067 централізовано закуповуватимуться ІТП, за якою ціною, що ще під приводом витрат на встановлення теплопунктів буде заховано в тарифах – можна тільки припускати.

Утім, у більшості житлових будинків ІТП уже є, тож платити за збільшеними тарифами, якщо що, доведеться іншим будівлям, під'єднаним до централізованих мереж. Дитячим садочкам, школам, лікарням і поліклінікам, різним адміністраціям і навіть уряду. Тобто держава сама собі й платитиме.

У цій історії постає ще два питання. Чи підвищить тотальне встановлення ІТП енергоефективність теплової інфраструктури? Безумовно, так. Чи стане це важливим кроком до її модернізації? Найімовірніше, ні.

Адже ІТП отримують теплоносій із центральної мережі. А в нас вона у такому стані, що щоліта щонайменше півтора місяця перебуває на плановому ремонті. А в Києві було кілька випадків, коли окріп, котрий йде від ТЕЦ-5 на лівий берег, із труби, що лопнула, нагрівав воду Дніпра. Тож насамперед необхідно модернізувати труби. А індивідуальні теплопункти – вони й так нові.