Множинне громадянство в Україні: що передбачає законопроєкт і чому його досі не підписав Зеленський

Верховна Рада ухвалила президентський законопроєкт про множинне громадянство, головна мета якого – усунення правових колізій для громадян України, які проживають зараз за кордоном.

Відео дня

Що саме передбачає новий документ і чому він досі не підписаний президентом – розповідає OBOZ.UA.

Спроба номер три

Ухвалений законопроєкт №11469 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України" – це вже третя президентська ініціатива такого роду.

Уперше Володимир Зеленський висунув ідею про множинне громадянство (його у нас зазвичай називають "подвійним") ще в грудні 2021 року: у Верховній Раді було зареєстровано відповідний законопроєкт №6368. Попри те, що практика множинного громадянства є нормою у 130 державах світу, далі розгляду в парламентських комітетах документ тоді не пройшов.

Але у січні та в серпні 2024 року президент вніс ще два законопроєкти: №10425 і №11469 відповідно. Останньому пощастило найбільше – його, зрештою, й ухвалили. До речі, у двох документах є цікава відмінність.

У першому законопроєкті було вказано країни, громадянство яких зможе отримати українець. Це – Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Франція, Хорватія, Чехія, Швеція, Швейцарія, Естонія та Японія.

В ухваленому ж законопроєкті №11469 переліку дружніх країн, громадянство яких зможе отримати українець, у тексті не вказано: це вирішуватиме Кабінет міністрів. Єдине, що відомо точно, – Росія до цього списку не потрапить.

До речі, в ухваленому документі передбачено набуття громадянства України іноземцями, які проходять військову службу в ЗСУ або Нацгвардії. Для цього їм треба буде скласти іспит на знання Конституції України, української мови та історії.

"Це позитивний момент. Зараз уряд України полегшує життя своїм ухилянтам за кордоном, але при цьому нічого не робить для білорусів і грузинів, які воюють проти росіян. І взагалі треба щось робити для полегшення набуття українського громадянства іноземцями: зараз його отримання – одне з найскладніших у світі", – говорить OBOZ.UA Аліна, громадянка Білорусі, яка проживає у Києві понад 15 років. Вона тут і квартиру купила, і син народився (відповідно – громадянин України), а сама українського громадянства набути ніяк не може.

Де платити податки й за кого воювати

Надання іноземцям (і то не всім) громадянства України – це лише бонус законопроєкту №11469. Головне у ньому – аби українські громадяни та їхні діти, які опинилися за кордоном після початку повномасштабної війни з Росією, не втрачали зв'язку з батьківщиною. Це саме стосується українців, які виїхали за кордон раніше, а також представників діаспори.

"Ухвалення нового документа – це запровадження нового тренду: ми завжди були досить консервативними у питаннях громадянства, і тепер змінюємо підхід. Жити в іншій країні й не мати при цьому громадянства – досить важко. Але українцю, аби отримати іноземне громадянство, за чинним законом необхідно відмовитися від українського. І ми фактично "видавлюємо" його з України. Знову ж таки, у багатьох українців за фактом і так множинне громадянство. Відповідно, вони – порушники. Але зі схваленням нового закону ми вирішуємо зазначені проблеми", – пояснює OBOZ.UA народний депутат, дипломат Богдан Яременко.

"Мета законопроєкту – протидія демографічній кризі, міграції та викликам війни. Це крок до збереження української нації, її інтеграції у світову правову спільноту", – каже зі свого боку очільниця парламентського комітету з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

Тут постають резонні запитання. Якщо українець має подвійне громадянство, але живе, при цьому, наприклад, у Польщі чи Німеччині, то в якій країні він має платити податки? За яку державу, якщо що, він має воювати?

"Податки – це предмет податкового законодавства, вони сплачуються, виходячи з того, де людина є податковим резидентом. Це пов'язано з місцем постійного проживання, а не громадянством. Якщо ви громадянин України, але вимушений переселенець, живете й працюєте в ЄС, то й податки сплачуєте там. Що стосується питання, за яку країну воювати, то тут є хороший приклад – Ізраїль. Людина може мати громадянство США, жити там, але якщо що – вона приїжджає на батьківщину. А взагалі подібні речі будуть уточнюватися у двосторонніх угодах із тією чи іншою державою", – каже Богдан Яременко.

Є ще одне серйозне питання, яке стосується подвійного громадянства. Річ у тім, що стаття 4 розділу I Конституції говорить: "В Україні існує єдине громадянство". І тут усе можна трактувати по-різному.

"Якщо мається на увазі, що єдине – це єдине, то необхідно буде вносити поправку до Конституції. Але тільки після війни: під час дії воєнного стану поправки до Основного закону вносити не можна. Але якщо мається на увазі, що єдине – це загальне, то поправка не потрібна. Єдине в такому випадку означає, що не можуть бути різні конституції в Криму, на Закарпатті й на Донбасі, наприклад. Це все має роз'яснити Конституційний суд", – каже OBOZ.UA юристка, колишня директорка Центру надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталка Костишин.

А щодо питання: чому закон, за який президент б'ється вже четвертий рік і який визначений як "невідкладний", і досі не підписаний, то тут усе просто.

"Президент за кордоном. Приїде – підпише. І через пів року після публікації закон набуде чинності", – резюмує Богдан Яременко.