УкраїнськаУКР
русскийРУС

У гуцульському селі Криворівня провели щорічну коляду: наколядовані гроші підуть на ЗСУ. Фото й відео

Коляда з Криворівні увійшла до спадщини ЮНЕСКО
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Село Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області вважається легендарним не лише на Гуцульщині. Саме Криворівнянська коляда внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

А цього року різдвяна коляда у Криворівні збирала гроші для ЗСУ. Як 25 грудня відоме село святкувало Різдво, розповів національний мовник.

У Криворівні коляду ведуть лише чоловіки. Цьогоріч колядували одразу вісім гуртів (кожен із них складається з "берези", тобто керівника, вибирця, тобто чоловіка, який обирає колядників, скарбника, який веде бухгалтерію, музикантів та самих колядників).

У Криворівні провели щорічну коляду.

Такі традиції "чоловічих колядувань" утримуються вже понад 100 років.

Криворівнянська коляда увійшла до спадщини ЮНЕСКО.

Коляда починається на території церкви Різдва пресвятої Богородиці, розташованої у центрі села, а далі переходить до хат, де може тривати до чотирьох годин.

Криворівня вважається легендарним селом.

Там колядники збирають пожертви, які передають на підтримку ЗСУ.

Саме тут Олекса Довбуш познайомився з Дзвінкою.

Війна внесла й інші правки у традиції "чоловічих колядувань". Наприклад, вік: частина колядників пішла воювати, тож їхнє місце зайняли зовсім молоді хлопці. Наймолодшим колядником цього року був 5-річний хлопчик Данило.

Різдвяна коляда у Криворівні збирала гроші для ЗСУ.

Зазвичай колядки тут тривають приблизно два тижні, а не тільки на Різдво. Лише на Водохреще колядницькі ватаги проводять розколяду. Усі ватаги знову сходяться, але вже не біля церкви, а на березі річки Чорний Черемош. Разом співають і танцюють фінальну коляду.

Цьогоріч колядували вісім гуртів.

Криворівня розташована неподалік міста Верховина на Прикарпатті. Датою його заснування вважають 1654 рік.

Коляда починається на території церкви Різдва пресвятої Богородиці.
Колядники збирали пожертви, які передають на підтримку ЗСУ.

Свого часу село було одним із центрів опришківського руху. Вважається, що саме тут народний месник Олекса Довбуш, який не раз відвідував Криворівню, познайомився з Дзвінкою.

Колядки тут тривають приблизно два тижні.

І саме тут щоліта жили письменник Іван Франко та фольклорист й етнограф Володимир Гнатюк.

У Криворівні коляду ведуть лише чоловіки.

Окрім них, у цьому селі у свій час зупинялися митрополит Андрей Шептицький, історик Михайло Грушевський, художниця Параска Плитка-Горицвіт (у селі навіть є її музей), письменники Василь Стефаник, Леся Українка, Ольга Кобилянська та багато інших.

Традиції "чоловічих колядувань" утримуються вже понад 100 років.

Михайло Коцюбинський після відвідування Криворівні написав "Тіні забутих предків". А стрічку за цим твором у 1963 році знімав режисер Сергій Параджанов – також у цьому селі.

Оскільки в Україні почався сезон колядувань, OBOZ.UA зробив добірку коротких текстів, на запам’ятовування яких піде зовсім небагато часу. Вони підійдуть як дорослим, так і маленьким дітям. А виконувати їх можна і вдома, і в гостях, і зайти з ними на найближчі свята до близьких.

Як повідомляв OBOZ.UA, під час 24-ї сесії Генеральної асамблеї країн-учасниць Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини Україну вперше обрали до складу Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Для нашої країни це історична подія та стратегічний крок щодо збереження та розвитку національної спадщини.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!