Відео дня
Типово для СРСР: чому радянський винищувач 47 років тому атакував пасажирський літак із Кореї
20 квітня 1978 року пасажирський літак Boeing 707 авіакомпанії Korean Air Lines, виконуючи рейс 902 за маршрутом Париж — Сеул із проміжною посадкою в Анкориджі, випадково порушив повітряний простір СРСР. На борту перебували 97 пасажирів, серед яких 26 жінок і п’ятеро дітей, а також 12 членів екіпажу.
Командир літака, Кім Чанг К’ю, був досвідченим пілотом із понад 13 тисячами годин нальоту, ветераном Корейської війни та відставним полковником. Проте цей рейс став трагедією через низку технічних, людських і політичних факторів.
Літак, що відхилився від курсу поблизу магнітного полюса, увійшов у повітряний простір СРСР, що призвело до атаки радянського винищувача. Цей інцидент, що коштував життя двом пасажирам, став прикладом напружених відносин часів Холодної війни та проблем у міжнародній авіації.
Помилка навігації: як літак опинився в СРСР
Проблеми почалися після проходження літаком зони поблизу магнітного полюса, коли Boeing 707 розвернуся на південь, у бік СРСР. За даними wikipedia.org, це сталося через несправність гіроскопічного напівкомпаса.
У Korean Air Lines вважали, що екіпаж припустився помилки, тоді як інші джерела вказували на недоліки навігаційного обладнання літака, зокрема відсутність інерціальної системи навігації. Екіпаж помітив відхилення ще до входження в радянський повітряний простір, але не зміг зв’язатися із землею. Пролітаючи повз Мурманськ, пілоти зрозуміли, що перебувають не над Аляскою, але не змогли точно визначити своє місце розташування. Ця фатальна помилка стала першим кроком до трагедії, пише defence-ua.com.
Вторгнення в повітряний простір
О 20:54 за місцевим часом радянські радари зафіксували невідомий літак за 400 км від кордону. Через 25 хвилин Boeing 707 увійшов у повітряний простір СРСР. За офіційною радянською версією, військові неодноразово намагалися встановити зв’язок із літаком, але екіпаж нібито їх ігнорував. Проте пілоти корейського лайнера стверджували, що не отримували жодних сигналів. Вони намагалися зв’язатися з землею через міжнародну аварійну частоту, але безуспішно. Ситуація ускладнювалася тим, що екіпаж не мав чіткого уявлення про своє місце перебування, що лише погіршило їхні шанси на уникнення конфлікту.
Перехоплення: атака радянського винищувача
Для перехоплення літака, що летів на висоті 9 км, радянські ВПС відправили винищувач Су-15ТМ під керуванням капітана Олександра Босова. Пілот наблизився до Boeing 707, ідентифікував його як пасажирський літак з ієрогліфами на фюзеляжі та доповів про це командуванню. За радянськими джерелами, Босов протягом 20 хвилин сигналив крилами, наказуючи слідувати за ним, але корейський літак нібито змінив курс у бік Фінляндії. Командир Кім Чанг К’ю підтвердив, що бачив сигнали винищувача, але зазначив, що Су-15 наблизився з правого боку, порушуючи міжнародні правила ІКАО. Спроби екіпажу встановити радіозв’язок із винищувачем також були марними.
Фатальне рішення: наказ про атаку
Попри явну ідентифікацію літака як пасажирського, командування радянських ППО вирішило знищити ціль. Генерал-лейтенант Володимир Дмитрієв і генерал-майор Володимир Царьков віддали наказ, який Босов нібито перепитував, уточнюючи, що бачить цивільний лайнер.
Ситуація ускладнювалася хаотичним спілкуванням між командними пунктами, де одночасно лунали суперечливі накази. Зрештою, після погроз трибуналом і через брак палива в Су-15 Босов випустив дві ракети Р-60. Одна ракета влучила в ліве крило Boeing 707, пошкодивши двигун і відірвавши частину обшивки. Уламки ракети спричинили розгерметизацію салону, убивши одного пасажира та поранивши двох.
Маневри в небі: боротьба за виживання
Після атаки Кім Чанг К’ю різко знизив літак із 9 км до 700–1000 метрів, увійшовши в хмари, щоб уникнути подальшого переслідування. Радянські радари втратили Boeing, а Босов повернувся на базу через нестачу палива. Екіпаж корейського лайнера, попри серйозні пошкодження, протягом години 40 хвилин шукав місце для аварійної посадки в темряві. Літак із трьома працюючими двигунами та пошкодженим крилом кружляв над Карелією. Пілоти розглядали кілька озер для посадки, але більшість із них були непридатними через лінії електропередач чи острови. Ця боротьба за виживання стала справжнім випробуванням майстерності екіпажу.
Аварійна посадка на озері Корпіярві
О 23:05 Boeing 707 здійснив аварійну посадку на замерзле озеро Корпіярві поблизу селища Лоухі. Лід витримав вагу літака, який проковзнув по дузі до берега. Майстерність пілота Кіма Чанг К’ю та його вдача дозволили уникнути катастрофи. Проте радянські військові виявили літак лише через дві години, а евакуація пасажирів розпочалася тільки вранці за допомогою вертольотів.
За цей час від отриманих поранень померла ще одна пасажирка. Посадка на озері стала кульмінацією драматичних подій, що продемонстрували як професіоналізм екіпажу, так і недоліки радянської системи реагування.
Наслідки: евакуація та допити
Пасажирів і екіпаж спочатку перевезли до міста Кемь, де їх розділили та почали допитувати. Згодом усіх доставили до Мурманська. СРСР офіційно заявив, що літак порушив повітряний простір і здійснив самовільну посадку, замовчавши факт атаки винищувача.
Командира Кіма Чанг К’ю та штурмана Лі Кун Сіка затримали для подальших допитів. Під тиском вони підписали документи про визнання провини, але після повернення додому заявили, що не визнавали своєї вини та не просили помилування.
Кім Чанг К’ю продовжив кар’єру пілота, досягнувши 30 тисяч годин нальоту, тоді як доля Олександра Босова залишилася невідомою після його переведення на Далекий Схід.
Політичні наслідки та приховування правди
СРСР відмовився від спільного розслідування, не передав бортові самописці та знищив записи радіообміну між Босовим і командуванням. Кремль висував різні версії, включно з твердженнями про п’яний екіпаж або шпигунську місію літака. Від радянської влади Korean Air Lines отримала рахунок на 100 тисяч доларів за утримання пасажирів, а літак залишився в СРСР для досліджень.
Інцидент став прикладом холодновоєнної параної та недовіри, що призвели до трагедії.
На OBOZ.UA ви дізнаєтеся, як та чому радянська влада приховувала теракти, вчинені на території республік СРСР.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.