Школярі з СРСР поставили "жучок" послу США: як їм вдалося і чому це не могли розкрити 7 років

У серпні 1945 року, коли Друга світова війна добігала кінця, а союзники ще зберігали видимість взаємної довіри, в московській резиденції американського посла Уільяма Аверелла Гаррімана відбулася зворушлива церемонія. Група радянських школярів-піонерів принесла дипломату подарунок — майстерно вирізьблену дерев'яну копію Великої печатки Сполучених Штатів.

Відео дня

На ній був зображений білоголовий орлан, що тримає в лапах стріли та оливкову гілку — символи сили й миру. Цей жест символізував дружбу народів-переможців і спільну боротьбу з фашизмом.

Гарріман щиро подякував дітям і повісив панно над своїм робочим столом. Ніхто не підозрював, що цей момент увійде в історію як одна з найхитріших операцій радянської розвідки.

Прослушка у подарунку послу США

Пізніше виявилося, що дерев'яне панно ховало не лише художню різьбу, а й пасивний підслуховуючий пристрій, відомий у США як "The Thing" або "Штуковина". Його створив Лев Термен — той самий інженер, який у 1920-х роках винайшов музичний інструмент терменвокс. Після арешту в 1939 році Термен опинився в НКВД, де розробляв технології для держбезпеки. Його пристрій не мав аналогів: на відміну від звичайних "жучків", що потребували батарейок чи проводів, цей був пасивним і не випромінював сигналів. Він активувався лише зовнішньою радіохвилею певної частоти, а вбудована металева мембрана вібрувала від звуків, модулюючи відбиту хвилю для передачі розмов.

Радянська розвідка діяла обережно: неподалік посольства регулярно зупинялися автомобілі з направленими радіостанціями. Сигнал "оживляв" антену в панно, дозволяючи в реальному часі прослуховувати кабінет посла. Так протягом семи років, з 1945 по 1952, СРСР отримував цінну інформацію про плани США в перші роки Холодної війни.

Ендовібратор Термена

Пристрій виявили лише в 1952 році, коли американська розвідка зафіксувала підозрілі радіосигнали з посольства. Після перевірок інженери розібрали стіну й знайшли "жучок" у різьбленій печатці. Це шокувало фахівців: прилад не мав ламп чи батарейок, і принцип його роботи довго залишався загадкою. Лише детальний аналіз розкрив революційну пасивну технологію.

Історія набула розголосу в 1960 році, коли представник США в ООН Генрі Кебот Лодж-молодший продемонстрував копію пристрою на засіданні Ради Безпеки. Це стало частиною пропаганди після скандалу з пілотом Гарі Пауерсом, підкреслюючи, що шпигунство було взаємним.

Нині оригінал дерев'яного орлана експонується в Музеї шпигунства у Вашингтоні, а копія — в Музеї історії ФСБ у Москві.

OBOZ.UA пропонує дізнатися, як в СРСР людей ділили на сорти.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.