Що означають слова "втраяти" і "ґратіс": значення діалектизмів

Львів називають одним із головних центрів гастрокультури в Україні. І недаремно – у місті сила силенна цікавих ресторанів. Але, потрапивши туди вперше, можна відверто засумніватися, чи справді меню, яке вам принесли, написане українською мовою.

OBOZ.UA вирішив розібратись, чому саме такі стравописи збивають гостей з пантелику. А також розповісти про галицизми і скласти невеличкий словничок, присвячений саме гастрономії та ресторанам.

Що таке галицизми

Галицизмами мовознавці називають запозичення з галицького діалекту української мови. Він формувався під сильним впливом польської та німецької мов. Історично ці землі довго перебували під владою Речі Посполитої та Австро-Угорської імперії, тому цілком природно увібрали в себе чимало чужомовних слів.

Саме таким є слово "пательня", яке у перші роки незалежності України викликало подив у всіх, крім мешканців західних областей. Цей синонім слова "сковорода" є запозиченням з польської. І зараз ним послуговуються по всій території держави. А якщо не послуговуються, то хоча б розуміють.

"Смачні" галицизми

Окрім "пательні" галицький діалект містить чимало специфічних слів, пов’язаних із кухнею та їжею. Наприклад дієслово "втраяти". Означає воно "багато їсти". Наприклад, від галичан можна почути скаргу, що у місцевих ресторанах не вийде втраяти, бо то не ґратіс. "Ґратіс" тут є запозиченням з німецької і означає "безкоштовно". Отже, якщо перекласти цю фразу на літературну українську, отримаємо попередження, що у львівських ресторанах багато не з’їси, адже це не безкоштовно.

Якщо ж ви готові трошки витратитись у тутешніх рестораціях (саме так, це галицька версія слова "ресторан"), тримайте словничок, який допоможе вам розібратись, що до чого:

• андрути – вафлі, вафельний торт;
• афини – чорниці;
• баняк – велика каструля;
• братрура – духовка;
• бульба – картопля;
• вендлини – вуджене м’ясо;
• гальба – пивний кухоль;
• галяретка – желе, мармелад;
• гербата – трав’яний чай;
• гижки або катериги – холодець;
• згрибілий – пліснявий;
• зупа – суп;
• кав’яр – ікра;
• каляфйор – цвітна капуста;
• карменадлі – відбивні;
• квасний – кислий;
• кілішок або келишок – маленька склянка, стопка;
• клюски – локшина;
• кнайпа – кафе, забігайлівка;
• легуміна – солодощі, ласощі;
• локаль – ресторан, шинок;
• марципани – делікатеси;
• накладанець – бутерброд;
• начиння – посуд та інше кухонне приладдя;
• обрус – скатертина;
• оранжада – лимонад;
• пляцки – млинці;
• пляцок – солодкий пиріг;
• прецлі – печиво;
• пструг – форель;
• рондель – сотейник, каструля з довгою ручкою;
• румбамбар – ревінь;
• слоїк – скляна банка;
• стравопис – меню;
• тлущ – жир;
• трускавки – полуниці;
• фляк, флячки – нутрощі;
• цвіклі – терті буряки з хроном;
• цитрина – лимон;
• цукерня – кондитерська;
• ябко – яблуко.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як правильно українською мовою називати хліб, який печуть до Великодня.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.