Що означають слова "втраяти" і "ґратіс": значення діалектизмів

Львів називають одним із головних центрів гастрокультури в Україні. І недаремно – у місті сила силенна цікавих ресторанів. Але, потрапивши туди вперше, можна відверто засумніватися, чи справді меню, яке вам принесли, написане українською мовою.

Відео дня

OBOZ.UA вирішив розібратись, чому саме такі стравописи збивають гостей з пантелику. А також розповісти про галицизми і скласти невеличкий словничок, присвячений саме гастрономії та ресторанам.

Що таке галицизми

Галицизмами мовознавці називають запозичення з галицького діалекту української мови. Він формувався під сильним впливом польської та німецької мов. Історично ці землі довго перебували під владою Речі Посполитої та Австро-Угорської імперії, тому цілком природно увібрали в себе чимало чужомовних слів.

Саме таким є слово "пательня", яке у перші роки незалежності України викликало подив у всіх, крім мешканців західних областей. Цей синонім слова "сковорода" є запозиченням з польської. І зараз ним послуговуються по всій території держави. А якщо не послуговуються, то хоча б розуміють.

"Смачні" галицизми

Окрім "пательні" галицький діалект містить чимало специфічних слів, пов’язаних із кухнею та їжею. Наприклад дієслово "втраяти". Означає воно "багато їсти". Наприклад, від галичан можна почути скаргу, що у місцевих ресторанах не вийде втраяти, бо то не ґратіс. "Ґратіс" тут є запозиченням з німецької і означає "безкоштовно". Отже, якщо перекласти цю фразу на літературну українську, отримаємо попередження, що у львівських ресторанах багато не з’їси, адже це не безкоштовно.

Якщо ж ви готові трошки витратитись у тутешніх рестораціях (саме так, це галицька версія слова "ресторан"), тримайте словничок, який допоможе вам розібратись, що до чого:

• андрути – вафлі, вафельний торт;
• афини – чорниці;
• баняк – велика каструля;
• братрура – духовка;
• бульба – картопля;
• вендлини – вуджене м’ясо;
• гальба – пивний кухоль;
• галяретка – желе, мармелад;
• гербата – трав’яний чай;
• гижки або катериги – холодець;
• згрибілий – пліснявий;
• зупа – суп;
• кав’яр – ікра;
• каляфйор – цвітна капуста;
• карменадлі – відбивні;
• квасний – кислий;
• кілішок або келишок – маленька склянка, стопка;
• клюски – локшина;
• кнайпа – кафе, забігайлівка;
• легуміна – солодощі, ласощі;
• локаль – ресторан, шинок;
• марципани – делікатеси;
• накладанець – бутерброд;
• начиння – посуд та інше кухонне приладдя;
• обрус – скатертина;
• оранжада – лимонад;
• пляцки – млинці;
• пляцок – солодкий пиріг;
• прецлі – печиво;
• пструг – форель;
• рондель – сотейник, каструля з довгою ручкою;
• румбамбар – ревінь;
• слоїк – скляна банка;
• стравопис – меню;
• тлущ – жир;
• трускавки – полуниці;
• фляк, флячки – нутрощі;
• цвіклі – терті буряки з хроном;
• цитрина – лимон;
• цукерня – кондитерська;
• ябко – яблуко.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як правильно українською мовою називати хліб, який печуть до Великодня.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.