Що обов'язково треба зробити на Вербну неділю, а що категорично не можна: інтерв'ю з Євгеном Клопотенком

В Україні Великдень у 2026 році святкуватимуть 12 квітня, а Вербну неділю – 5 квітня. На сьогоднішній день дуже актуальним є повернення до наших витоків, а також дотримання стародавніх традицій.

Український шеф-кухар, ресторатор, громадський активіст, блогер та телеведучий Євген Клопотенко підкреслює важливість Вербної неділі як частини української традиції, що передує Великодню, пише OBOZ.UA.

– Як у вашій родині святкували Вербну неділю, коли ви були дитиною? Що вам найбільше запам’яталося? Чи є якийсь спогад, пов’язаний із цим святом, який досі викликає сильні емоції?

– Раніше в моїй родині Вербну неділю не святкували, тому в дитинстві це свято не мало для мене особливого значення. Все, що я знав — це коротка фраза: "не я б’ю, верба б’є". Інколи в школі були якісь події, але вони не формували відчуття традиції чи глибини.

Зараз я розумію, що саме тому для мене це свято сьогодні набуває нового сенсу. Мені важливо повертатися до таких речей, заново відкривати їх і вчитися святкувати усвідомлено. І, мабуть, найбільш емоційним для мене є не конкретний спогад із дитинства, а саме це відчуття пошуку. Бажання заглибитися в українські традиції і зробити їх частиною власного життя.

– Ви багато працюєте з відродженням українських традицій. Чому ви вирішили, що варто повертати традиційне святкування Вербної неділі?

– Для мене це важливо, бо якщо людина не має своїх традицій, вона втрачає зв’язок із минулим і власним корінням. А без цього дуже легко розмитися у своїй ідентичності.

Я хочу відчувати себе українцем у щоденних речах. Для мене важливо якою мовою говорити, як поводитися, як приймати рішення і як святкувати ті чи інші свята. Бо традиції — це не про минуле заради минулого. Це про те, як ми формуємо себе сьогодні і що передамо далі.

– Де ви знайшли автентичні знання про традиції святкування Вербної неділі?

– Частину знань я черпаю з проєкту "Витоки". Вони провели велику дослідницьку роботу про культуру та звичаї українців. Також дуже багато цікавих фактів відкриваю під час власних експедицій Україною. Через спілкування з людьми та їхні родинні історії. Бо традиції найкраще зберігаються не в книгах, а в людях. Загалом це постійний процес дослідження. Українська культура дуже глибока, і що більше занурюєшся, то більше розумієш, скільки ще потрібно відкрити.

– Що традиційно готували на Вербну неділю? Чи були обмеження або навпаки — особливі страви? Які страви цього дня мають символічне значення? Якщо говорити про сучасний стіл: що б ви порадили приготувати на Вербну неділю сьогодні, щоб це було і смачно, і автентично? Дайте рецепт.

– Я ще перебуваю в процесі дослідження цієї теми. Але вже можу сказати, що попри піст, Вербна неділя вважається святом. А це означає, що стіл може бути трохи більш різноманітним, ніж у звичайні пісні дні. Традиційно в цей день дозволяється риба. Тому основу сучасного столу можуть складати прості та зрозумілі страви: легкі овочеві закуски, запечена або смажена риба, пісні десерти.

Короп запечений з картоплею

Інгредієнти

• 1 короп (близько 1,5 кг)
• 1 корінь фенхелю
• 1 ч. л. насіння фенхелю
• 1 лимон
• 1 паличка кориці
• 1 ст. л. солодкої гірчиці
• 1–2 ст. л. томатного соусу (на свій смак)
• 5–6 картоплин
• олія
• сіль, перець.

Спосіб приготування

Крок 1

Тушку підготованої риби натріть сіллю з перцем. Змастіть олією з обох боків та всередині.

Крок 2

Притрусіть зернами фенхелю, а його тонко нарізаний півкільцями корінь вкладіть всередину разом з паличкою кориці.

Крок 3

Картоплю ретельно помийте щіточкою та наріжте великими шматками. Притрусіть її сіллю з перцем, скропіть олією та ретельно перемішайте.

Крок 4

На змащене олією деко викладіть підготовлену тушку коропа, змастіть гірчицею та томатним соусом, полийте щойно вичавленим соком лимона. Обкладіть картоплею та скибочками лимона, запікайте при температурі 180 °С протягом 40-50 хвилин, залежно від розміру коропа.

– Які три прості речі кожен може зробити цього дня, щоб відчути зв’язок із традицією?

– Я б виділив три дуже прості речі, які насправді мають глибоке значення.

Найперше, принести вербу в дім і поставити її на видному місці. Раніше її тримали біля ікон або на покуті, як оберіг. Люди вірили, що вона захищає простір і родину. І навіть сьогодні це можна зробити дуже просто, як символ життя, весни і внутрішньої опори.

Друге, зробити свій маленький ритуал із вербою. Це може бути легке доторкання гілочкою до близьких із побажанням здоров’я, як це робили раніше: "не я б’ю — верба б’є". Бо це не про дію, а про сенс.

Ну і третє, не викидати вербу, а зберегти її. Наші предки зберігали освячені гілочки цілий рік. Це про повагу до речей і до символів.

Але, якщо коротко, щоб відчути зв’язок із традицією, не потрібно робити щось складне. Достатньо надати трохи змісту дати простим речам.

– Чи співали у вашій родині народні пісні на Вербну неділю чи інші свята? Які саме пісні співали у вашій родині і за яких обставин?

– Якщо чесно, я не пам’ятаю, щоб у моїй родині співали саме на Вербну неділю. І взагалі, мені здається, це не те свято, яке традиційно асоціюється зі співами. Більше з ритуалами, як-от освячення верби. Та й народні пісні наділь не звучали у мой родині раніше.

– На шоу "Вгадай мелодію" виявилося, що народні пісні і музиканти, і не музиканти вгадують достатньо легко. Як ви думаєте, в чому секрет, чому усі покоління їх знають?

– В моїй родині не було традиції співати. Я не можу сказати, що знаю багато народних пісень чи добре співаю. Це точно не моя сильна сторона.

Але під час експедицій Україною я багато разів бачив, як це працює в реальному житті. Майже кожне застілля закінчується співанням. І люди це роблять дуже природно. У цих піснях є щось більше, ніж просто слова чи мелодія. Це про певний код. Ти можеш не знати пісню напам’ять, але коли її чуєш, одразу виникає відчуття, що це твоє.

– Яку традицію ви б найбільше хотіли повернути українцям?

– Я б хотів повернути традицію пекти паски вдома. Мені здається, це допомагає інакше проживати та відчувати свято Великодня.

Клопотенко сам вважає, що не має музичного слуху.. Тим не менш, він чудово знає народні пісні, і вчергове довів це на шоу "Вгадай мелодію". Команда запевняє, що Євген грав на рівних з двома професійними музикантами і вийшов у півфінал найзапеклішого змагання всього сезону. Глядачі зможуть побачити це уже у травні.