Російські атаки проти українських медіа: у травні НСЖУ зафіксувала рекордні 22 підтверджені випадки

У травні 2026 року Національна спілка журналістів України (НСЖУ) зафіксувала 22 верифіковані випадки впливу російських атак на журналістів, редакції та медійну інфраструктуру. Це майже втричі більше, ніж у квітні, та найвищий місячний показник від початку року.

Про це повідомила НСЖУ. У Спілці зазначили, що моніторинг охоплює лише підтверджені випадки фізичного впливу російської агресії на цивільних журналістів і медіа, зокрема поранення медійників, пошкодження редакцій, житла та майна журналістів.

Загалом за перші п’ять місяців 2026 року НСЖУ зафіксувала 60 таких випадків. Для порівняння: у січні було два кейси, у лютому – десять, у березні – вісімнадцять, а у квітні – вісім.

Масований удар по Києву став головною причиною різкого зростання кількості випадків

Як зазначають у НСЖУ, головним чинником травневого стрибка стала комбінована ракетно-дронова атака Росії на Київ у ніч проти 24 травня. Лише за одну ніч у столиці постраждали щонайменше десять медійних об’єктів.

Серед них – редакції видань "Ґрати", "Реальна газета" та "Шелтер", інформаційне агентство УНІАН, студії німецьких мовників ARD і Deutsche Welle, а також офіс Київської регіональної організації НСЖУ. Навіть без урахування цього епізоду травень залишився б найгіршим місяцем весни для українських медіа – було зафіксовано 12 випадків проти восьми у квітні.

"За кожним із 22 кейсів, зафіксованих у травні, стоять людські історії. Це журналісти, які серед ночі вибігають до укриттів, втрачають домівки, редакції чи техніку, але продовжують працювати. Російський ракетний і дроновий терор має прямий вплив на українську медіасферу. Наше завдання – документувати ці наслідки, доносити правду про них міжнародним партнерам і допомагати колегам, які потребують термінової підтримки після атак", –наголосив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Найчастіше під ударами опинялися редакції та житло журналістів

Найбільшу категорію травневого моніторингу склали пошкодження редакцій та медійної інфраструктури — таких випадків було 12. Крім київських медіа, постраждали редакції газет "20 хвилин" і "RIA плюс" у Тернополі, газети "Маяк" у Богодухові, газети "Промінь" у Сновську, філія "Суспільне Запоріжжя", а також будівля видавництва "Зоря" у Дніпрі.

Ще шість випадків стосувалися пошкодження житла журналістів. Зокрема, постраждали квартири оператора "Суспільне Дніпро" Юрія Тинника, оператора телеканалу D1 Олега Родіонова та власного кореспондента "Громадського радіо" Андрія Гриня у Краматорську. У Києві під час атаки 24 травня були пошкоджені або зруйновані помешкання телеведучої Ольги Фреймут, викладача Інституту журналістики КНУ Артема Захарченка, а також медійників Ігоря Мартиненка та Вікторії Забіян.

"Найстрашніше – це відчуття очікування, що це не кінець і зараз станеться щось іще", – розповіла Вікторія Забіян після російського удару по столиці.

Окрім цього, внаслідок російських атак було пошкоджено три автомобілі журналістів – у Запоріжжі, Херсоні та Києві.

Поранені і загиблі журналісти та географія атак

13 травня режисерка монтажу "Суспільне Івано-Франківськ" Оксана Рудик отримала осколкове поранення ноги дорогою з офісу до укриття під час атаки ударних безпілотників. Медійницю було госпіталізовано.

У НСЖУ окремо наголосили, що моніторинг не включає журналістів і медійників, які загинули або були поранені під час проходження служби у Силах оборони України. Водночас у травні стало відомо про загибель колишнього оператора та режисера монтажу Олександра Клименка, який не повернувся з бойового завдання ще в липні 2024 року.

Якщо у квітні найбільше випадків атак проти українських медіа було зафіксовано на Дніпровщині, то в травні географічним епіцентром став Київ. Десять із двадцяти двох випадків пов’язані саме зі столицею та наслідками масованої атаки 24 травня.

Інші інциденти сталися у Дніпрі, Запоріжжі, Тернополі, Херсоні, Івано-Франківську, а також у Харківській, Чернігівській та Донецькій областях.

Російські війська регулярно завдають ракетних, артилерійських і дронових ударів по українських містах та цивільній інфраструктурі в різних регіонах країни. Під обстріли систематично потрапляють житлові будинки, лікарні, освітні заклади, підприємства та об’єкти медійної інфраструктури, що створює додаткові ризики для роботи журналістів та доступу суспільства до інформації.