Роль культурної дипломатії у зміцненні міжнародних зв’язків: досвід Артема Лупини

Офіційні заяви та політичні угоди – універсальна мова, якою послуговуються сучасні держави. Але її не завжди достатньо. 

Там, де політичні аргументи вже не спрацьовують, починає говорити культура. Бо іноді виставка, фільм або музичний фестиваль здатні розповісти про країну значно більше, ніж десятки дипломатичних документів. 

Механізм роботи культурної дипломатії інтуїтивно зрозумілий: вона діє через емоції, спільні цінності та людський інтерес. Але як зробити так, щоб твоя культура глибоко зацікавила людину, яка про неї геть нічого не знає?

25 березня 2026 року дослідник і практик культурної дипломатії Артем Лупина отримав офіційну державну реєстрацію авторського права на Living Culture Method – фреймворк, який розглядає культуру не як застиглий набір традицій, а як живу систему, здатну розвиватися разом із суспільством.

Розробник певен: "Перш ніж презентувати свою культуру світові, потрібно зрозуміти її внутрішнє ядро". І мова тут не лише про історичні події, національний одяг чи народні ремесла. А зокрема й про цінності та сенси, які формують відчуття спільної ідентичності. Без цього, на думку Лупини, культурна дипломатія ризикує перетворитися на декорацію.

"Збереження автентичності не означає, що культуру потрібно законсервувати, – каже український культурний стратег та почесний член Ради рецензентів наукового журналу "Bulletin of Humanities". – Навпаки, традиції мають бути зрозумілими сучасній авдиторії, а це про пошук нових форматів та можливостей побачити зв’язок між культурною спадщиною і власним життям".

Living Culture Method, розроблений Артемом Лупиною, передбачає сучасне переосмислення культури через музику, кіно, дизайн, освіту, цифрові технології та мистецькі проєкти. 

"Такі формати дозволяють залучити іноземну авдиторію, тому що пропонують не спостереження за незнайомою культурою, а безпосередню участь у ній. В результаті це призводить до створення емоційних зв’язків, руйнування стереотипів та формування підґрунтя для подальшої співпраці", – пояснює практик культурної дії.

Експерт певен: "Дуже важливо об’єднувати таким чином спільноти митців, дослідників, освітян, громадські організації та діаспору". Саме діаспору він називає природним мостом, який одночасно розуміє культуру держави походження і середовище країни проживання.

Підхід Лупини має й наукове підґрунтя. Він є автором статті "Моделювання сценаріїв культурної стійкості молоді в умовах гібридних інформаційних загроз" та рецензентом кількох наукових рукописів, присвячених використанню особистих свідчень учасників і очевидців Революції Гідності як джерела для збереження та глибшого розуміння подій 2013–2014 років. 

За свій внесок у розвиток культури, зокрема за створення Living Culture Method, у квітні 2026-го Артема Лупину було нагороджено міжнародним Орденом Святої Софії. 

Без перебільшення, для України, яка протистоїть не лише військовій агресії, а й варварським спробам привласнення та знищення культурної спадщини, ця робота має стратегічне значення.