"Ремонт" води: до 2035 року в Україні обіцяють питну воду європейської якості

Ілюстрація – водопровід, кран, ванна кімната

Кабінет міністрів затвердив концепцію Державної цільової соціальної програми з поліпшення питного водопостачання України на період до 2035 року. Програма, головна мета якої – перехід нашої країни до європейських стандартів якості питної води, вже отримала коротку назву "Соцвода".

Наскільки цей проєкт реалізований (він ще, власне, не розроблений – є тільки концепція) розповідає OBOZ.UA.

Змагання водних програм

Концепція оновлення систем питного водопостачання запускає масштабну модернізацію відповідної інфраструктури та перехід України до євростандартів якості води. Тих, що відповідають Директиві ЄС 2020/2184.

Документ, підготовлений Міністерством розвитку громад та територій (Мінрозвитку), має стати основою для створення нової масштабної програми "Соцвода", яка має модернізувати систему подачі та очищення води по всій країні. Сама соціальна програма сталого питного водопостачання містить:

– поетапне оновлення та розбудову систем централізованого водопостачання в містах і селах;

– модернізацію споруд з очищення води із застосуванням технологій, передбачених Директивою 2020/2184;

– будівництво нових водогонів;

– впровадження сучасних систем контролю якості води, включно з параметрами, визначеними європейським законодавством;

– підвищення енергоефективності підприємств галузі.

Усе це звучить дуже перспективно, але треба зазначити, що ще 15 лютого 2022 року було ухвалено закон №5723 "Про Загальнодержавну цільову соціальну програму "Питна вода України" на 2022-2026 роки". Мета програми – забезпечення жителів якісною питною водою, розвиток та реконструкція систем централізованого водопостачання населених пунктів.

Державним замовником соціальної програми "Питна вода України" було Міністерство розвитку громад та територій. А виконавцями всіх заходів – знову ж таки Мінрозвитку, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також обласні держадміністрації.

На реалізацію програми планувалося виділити 28,6 млрд гривень (з них 17 млрд – з державного бюджету, 11,6 млрд – з інших джерел). І ось готується нова "водна" програма, вже не на п'ять, а на десять років.

"Наскільки мені відомо, програма "Питна вода України" виконана максимум на 10%. Я думаю, що зараз заговорили про директиву ЄС, євростандарти і європейське законодавство заради грантів Євросоюзу", – говорить OBOZ.UA гідрогеолог Олександр.

Можна, звісно, говорити про те, що соціальна програма "Питна вода України" набула чинності буквально за тиждень перед повномасштабним російським вторгненням і не могла бути виконана з об'єктивних причин. Але у нас що, війна вже закінчилася, щоб розробляти нові й більш довготривалі програми?

Плюси і мінуси нової програми

Безумовно, в концепції Державної цільової програми "Соцвода" прописано чимало правильних речей (як, власне, і в програмі "Питна вода України"). Модернізація та будівництво нових водогонів. Усі ми знаємо, якого кольору вода тече з крана після того, коли хоч ненадовго відключать воду: труби ще радянські, прогнилі та іржаві. Або ось модернізація систем очищення – теж потрібна справа.

"Водопроводи самі по собі давно піддаються корозії, виділяючи іржу та інші мікроелементи у воду, що апріорі не може робити її питною. Або системи очищення: у нас для знезараження, для знищення бактерій досі використовується хлор. У Європі для цього застосовують ультрафіолет, озон", – розповідає OBOZ.UA Руслан, який до служби в одній із бригад НГУ (в управлінні безпілотних систем) працював інженером у компанії "Перша вода".

Але, на думку фахівця, в Україні необхідно замінити практично всі водопроводи і станції фільтрації. Що в сучасних умовах (війна), та ще й у масштабах усієї країни зробити просто нереально.

Виникають питання і до європейських стандартів питної води.

"Самі по собі наші стандарти кращі за європейські. Якщо дотримуватися їх, то зберігається фізіологічна повноцінність води. У Європі є верхня межа – має бути не більше тих чи інших елементів. Але нижня межа: їх має бути не менше – відсутня. В українських стандартах є і нижня, і верхня межі. Організму необхідні різні мікроелементи, в певних кількостях. Кальцій, магній тощо (можна для інтересу вивчити етикетку з пляшки мінеральної води). Якщо чогось не вистачає, організм сам їх добуде, наприклад, із власних кісток. Які з часом стануть ламкими і крихкими", – пояснює гідрогеолог Олександр.

За його словами, споживанню води за українським стандартом заважає якість водопровідних труб. Яка здатна помножити на нуль будь-які стандарти.

До речі, згідно з новою концепцією, системи централізованого водопостачання мають бути в усіх селах України. Але зараз тільки й мовиться про користь децентралізації. Про те, що треба розвивати систему міні-АЕС, у кожного будинку – власні теплопункти, сонячні панелі тощо. Тобто максимальна автономія.

У більшості наших сіл зараз – колодязі або свердловини з колонками. А що може статися за централізованого водопостачання? Приліт, щось пошкодили – і весь населений пункт залишився без води.

"Взагалі, в багатьох селах уже стоять водонапірні вежі, і люди активно ними користуються, маючи при цьому свою свердловину чи колодязь", – каже колишній інженер компанії "Перша вода".

На його думку, краще за новою програмою зробити ставку якраз на розвиток альтернативного водопостачання в містах – артезіанські свердловини з бюветами. Хоча задоволення це не з дешевих – вартість буріння може доходити до 5 тисяч доларів. До речі, у Києві бювети масово почали з'являтися після Чорнобильської катастрофи: влада страхувалася на випадок радіоактивного зараження води з Дніпра.

Але поки що до повноцінної програми з поліпшення питної води в Україні справа не дійшла. Створюватимуться комісії, фахівці почнуть вивчати й обговорювати різні нюанси, а також освоювати поточні бюджети. А до 2035 року часу ще багато.