Відео дня
Рада хоче внести зміни до Цивільного кодексу: які є підводні камені та чим це загрожує свободі слова й діяльності журналістів
У Верховній Раді на розгляді перебуває законопроєкт №14057, який вже став скандальним. Скандальним настільки, що найближчим часом має відбутися спільна зустріч народних депутатів із представниками провідних вітчизняних масмедіа та експертами, які вважають, що ухвалення проєкту закону може значно обмежити роботу журналістів. Сторони шукатимуть компроміс.
Що саме не так із законопроєктом під абсолютно безневинною назвою "Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв'язку з оновленням (рекодифікацією) положень другої книги" і які в нього перспективи – розповідає OBOZ.UA.
Чим оновлений Цивільний кодекс загрожує свободі слова
Законопроєкт №14057, який подала до Верховної Ради група депутатів на чолі зі спікером парламенту Русланом Стефанчуком, покликаний внести зміни до розділу Цивільного кодексу під назвою "Книга друга. Особисті права".
На перший погляд, у законопроєкті немає жодних підводних каменів. У документі йдеться про невід'ємні права громадянина України на життя, здоров'я, медичну допомогу та особисту безпеку. Є права на ім'я, підпис і власне зображення. Згадуються навіть права на особистий і родовий герб.
Але з 63 сторінок проєкту закону близько семи (11%) присвячені праву на спростування і забуття. Документ посилює відповідальність за "поширення недостовірної інформації", регламентує порядок її спростування і запроваджує низку нових обмежень для медіа.
Зокрема, пропонується автоматично визнавати інформацію недостовірною, якщо вона не підтверджена обвинувальним вироком суду. Це фактично означає, що журналісти не зможуть публікувати матеріали про корупційні та кримінальні схеми до завершення судових процесів (які часто тривають роками).
Право на забуття – це можливість вимагати видалення будь-якої інформації, навіть правдивої, якщо вона "неактуальна" або "втратила суспільний інтерес". Чітких критеріїв для визначення цих понять немає.
Окремий пункт стосується компенсацій за моральну шкоду: позови можуть подаватися навіть через оціночні судження або "неприємний тон" публікації. Який тон вважається "приємним", також не пояснюється.
"Схоже, що цей законопроєкт спрямований на посилення цензури й закручування гайок. Особливо дуже великий ризик документ несе для висвітлення журналістами корупційних справ. Що в принципі є надзвичайно важливим для демократичних процесів у нашій країні", – говорить OBOZ.UA народний депутат, віцепрезидент комітету Парламентської асамблеї Ради Європи з міграції та біженців Олексій Гончаренко.
Комітет зі свободи слова злегка проігнорували
Варто зазначити, проєкт закону рекомендовано для розгляду в 19 парламентських комітетах із 23. Головний – з питань правової політики, що логічно. За бортом обговорення законопроєкту опинилися комітети з питань екологічної політики та природокористування, правоохоронної діяльності, транспорту та інфраструктури і (увага!) зі свободи слова.
"Я запитував у керівництва парламенту, чому нашого комітету немає в списку тих, хто має розглядати законопроєкт. Чіткої відповіді не отримав. Але нічого страшного, це не заважає нам долучитися до роботи щодо коригування документа", – розповідає OBOZ.UA голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
На його думку, проблема документа в тому, що його готували академічні юристи, і всі його сумнівні положення – наслідок теоретичного підходу.
"Вони хотіли переглянути Цивільний кодекс винятково з погляду захисту прав людини, питання свободи слова не було враховано. А до теми необхідно підключити практиків", – каже Ярослав Юрчишин.
У пошуках балансу та компромісу
Відповідна робота, власне, вже ведеться.
"Ми підготували зустрічні пропозиції щодо усунення проблемних положень законопроєкту. Переконаний, що наша думка – нашого комітету, комітету з питань свободи слова, медійників та медіаюристів – буде почута і необхідні зміни до документа будуть внесені ще до першого голосування в залі. Ми наполягаємо на тому, що фундаментальні права і свободи як окремої людини, так і медіа в питаннях поширення достовірної інформації не можуть бути порушені. З іншого боку, кожна людина має таке саме фундаментальне право на захист від наклепу чи дифамації. Переконаний, що нам вдасться знайти баланс між цими правами й свободами", – говорить OBOZ.UA голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
За його словами, зараз тривають обговорення документа за участю депутатів та експертів за координації голови Верховної Ради.
"Ініціатори законопроєкту №14057 згодні з тим, що документ треба переглянути. Найближчим часом має відбутися зустріч депутатів і медійників. Зараз ми на етапі пошуку компромісу", – каже Ярослав Юрчишин.
Що цікаво, законопроєкт про Цивільний кодекс – це вже друга спроба посилення цензури та "закручування гайок" за останні три місяці. 16 липня було ухвалено закон щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності (голови двох парламентських комітетів – антикорупційного та свободи слова – виступили проти, заявляючи, що документ є новим інструментом тиску на журналістів). Утім, закон усе ще не підписаний президентом.