Новий рік в СРСР: як усе було насправді. Фото

Новорічна ніч у Радянському Союзі асоціюється з ялинкою, "блакитним вогником" та салатом олів’є в умовах дефіциту. Мало хто знає, що масово святкувати Новий рік почали лише після Другої світової війни. Ще у 1930-х його вважали буржуазною розкішшю, а саму ідею прикрашати ялинку – підозрілою та "контрреволюційною".

У 1947 році Новий рік офіційно зробили вихідним, а святкові традиції поступово повернули. OBOZ.UA розповідає, як святкували в епоху СРСР та публікує цікаві світлини.

Як у СРСР "реабілітували" ялинку

У повоєнні роки влада вирішила повернути людям новорічне дерево – зручний, політично нейтральний атрибут свята. Проте організованого виробництва ялинок так і не створили: базари існували лише у великих містах, а у малих люди "добували" дерево самотужки. Це було настільки звичним, що багато хто ще восени приглядав собі ялинку в лісі, а взимку просто їхав по неї із сокирою.

Проблемою були й підставки. Хтось майстрував дерев’яну хрестовину, хтось ставив ялинку в металеве відро з піском, а винахідливі господарі примудрялися закріплювати дерево на табуретці, поставивши зверху каструлю з водою. Щоб ялинка "жила" довше, у воду інколи кидали таблетку аспірину.

Телевізор як новий центр свята

Справжня "телевізійна" новорічна традиція з’явилася лише у 70-х роках, коли телевізори з’явилися стали майже в кожній родині. Саме тоді виник культ святкових телепередач, насамперед "Блакитного вогника". Новий рік поступово перетворився на вечерю біля екрана: діти чекали концертів, дорослі – звернення генсека.

1970 року Леонід Брежнєв уперше зачитав новорічне привітання, і з того часу бій курантів по телевізору став невід’ємним ритуалом радянської сім’ї.

Дефіцит

Підготовка до новорічної вечері починалася задовго до свята. Майже кожен продукт був дефіцитом, тому радянські господині заздалегідь збирали консерви, закуповували горошок, "охороняли" у холодильнику сирокопчену ковбасу та мріяли дістати банку шпротів.

Набір для "ідеального" радянського столу був приблизно такий:

• угорський зелений горошок Globus;
• прибалтійські шпроти;
• далекосхідні кальмари, а пізніше – крабові палички;
• сирокопчена ковбаса або навіть угорська салямі;
• абхазькі мандарини.

Окрема тема – магазинні торти. Вони не могли змагатися за смаком із домашньою випічкою, але були показником статусу: за тортом треба було вистояти довжелезну чергу. Сирокопчена ковбаса теж вважалася престижною, бо у неї було важче "напхати паперу", як у варену.

На столі зазвичай були олів’є, шуба, мімоза, консервація, шматочки ковбаси, шпроти, червона ікра, торт, цукерки та мандарини. З алкоголю – радянське шампанське, горілка і, якщо пощастить, червоне вино.

Гостювання та новорічний етикет

Ходити в гості на Новий рік було надзвичайно популярно, але вимагало підготовки. Чоловіки вдягали костюми та прасували сорочки, жінки навіть записувалися до перукарні, де перед святом утворювалися величезні черги.

До оселі не можна було приходити з порожніми руками. Серед популярних подарунків: магазинний торт чи набір тістечок, фрукти, грузинське вино, коробка цукерок або мандарини.

Більш "показовими" гостинцями були дорогі консерви, чорна чи червона ікра, імпортний чай або дефіцитна радянська парфумерія. Дістати все це можна було або через знайомих продавців, або відстоявши чергу.

OBOZ.UA пропонує дізнатися, які ще подарунки дарували на Новий рік в СРСР.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.