Носив імʼя агента КДБ: як раніше називався Вараш
Упродовж епохи СРСР невелике українське місто на Рівненщині було відоме як Кузнецовськ – на честь легендарного агента радянських спецслужб Миколи Івановича Кузнецова. Ця назва символізувала панування радянської ідеології, яка активно перейменовувала населені пункти на честь своїх героїв.
Лише після здобуття незалежності та в рамках політики декомунізації місту повернули історичну назву Вараш. Сьогодні Вараш – сучасне місто-супутник Рівненської АЕС, яке поєднує багатовікову історію Полісся з атомною енергетикою. Його перейменування стало частиною ширшого процесу відновлення історичної пам’яті в Україні.
Походження історичної назви
Назва Вараш походить від однойменного давнього села, згаданого ще в 1577 році. У документах XVI-XVII століть воно фігурувало як Гвараш або Гваронш. Етимологія назви остаточно не з’ясована, тому існують кілька версій її походження.
Серед них – зв’язок зі слов’янським коренем "гвар" (шум, говір), іранським впливом через авестійського бога Веретрагну, давньою назвою волхвів "варажб" на Поліссі, а також угорським "város" (укріплене місто). У різні періоди назва еволюціонувала від Гвараш до Вараша, Ваража чи Варяжа, відображаючи культурні та мовні впливи регіону.
Історія міста Вараш
Перші поселення на території сучасного Вараша з’явилися ще в кам’яну добу, про що свідчать археологічні знахідки. З 1577 року село входило до складу Речі Посполитої, змінюючи власників серед знатних родів – Чорторийських, Вишневецьких, Лещинських та інших. Воно неодноразово страждало від воєн, татарських набігів і козацьких повстань, що призводило до значного зменшення населення.
У складі Російської імперії Вараш залишався невеликим державним селом з переважно сільським господарством. У міжвоєнний період воно опинилося в складі Польщі, а під час Другої світової війни пережило німецьку окупацію та радянські репресії. Після війни тут діяли повстанські загони, а радянська влада проводила депортації сімей учасників ОУН і УПА.
Вараш у радянський період
У 1973 році на місці старого села почалося масштабне будівництво міста-супутника для Рівненської атомної електростанції. Уже в 1977 році новозбудованому населеному пункту присвоїли назву Кузнецовськ на честь радянського розвідника Миколи Кузнєцова, який під час війни діяв у тилу ворога та ліквідував кількох високопосадовців окупаційної адміністрації.
Місто швидко росло: зводилися житлові будинки, школи, дитячі садки, лікарні та об’єкти інфраструктури. У 1984 році Кузнецовськ отримав статус міста. Будівництво РАЕС стало головним чинником розвитку, перетворивши невелике поліське село на сучасне енергетичне місто.
Повернення історичної назви
Після розпаду СРСР питання перейменування набуло актуальності. У травні 2016 року в рамках декомунізації Верховна Рада України повернула місту історичну назву Вараш. Тоді ж були перейменовані органи місцевого самоврядування. Цей крок став символом відмови від радянської спадщини та відновлення зв’язку з давньою історією Полісся.
Географія, природа та клімат
Вараш розташований на річці Стир у Рівненській області, за кілька кілометрів від залізничної станції Рафалівка. Місто лежить на Волинсько-Подільській плиті з характерними карстовими явищами, дерново-підзолистими ґрунтами та торф’яниками. Останні іноді спричиняють пожежі, через які над містом з’являється густий дим.
Клімат помірно-континентальний з м’якою зимою та теплим літом. Переважання західних вітрів забезпечує відносно високу вологість. Місто має компактну територію площею понад 11 км² і межує з кількома селами.
Сучасний Вараш
Сьогодні Вараш – адміністративний центр Вараського району та міської громади з населенням близько 42 тисяч осіб (станом на 2022 рік). Економіка міста тісно пов’язана з Рівненською АЕС, яка залишається головним роботодавцем. Працюють також харчові підприємства – молокозавод і хлібзавод.
Вараш вирізняється серед інших міст України тим, що на його гербі зображена атомна електростанція. У місті збереглися неофіційні мікрорайонні назви (Енергетики, Берізка, П’ятихатки), а також активно розвивається інфраструктура – від торгівельно-розважальних центрів до культурних закладів.
Вараш поєднує в собі давню поліську історію з сучасними технологіями атомної енергетики, залишаючись яскравим прикладом того, як місто може змінити свою ідентичність, зберігаючи зв’язок із корінням.
OBOZ.UA пропонує дізнатися, яке українська місто тривалий час називалося Станіславом.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.
