Не говоріть "близькорукий": як замінити слово українською

У розмовному мовленні часом можна почути прикметник "близькорукий". Так описують людину, яка добре бачить поблизу, але не розрізняє предметів удалині.

Відео дня

Та чи справді це українське слово? І чи варто його вживати? Мовознавці пояснили всі нюанси.

Слово "близькорукий" – приклад калькування, тобто механічного запозичення іншомовної структури без урахування особливостей рідної мови.

Утворене воно за зразком російського "близорукий" (рос. "близорукий" – дослівно "близько+рукий", тобто той, хто бачить тільки близьке), що є характерною ознакою мовного впливу, а не живої традиції українського слововживання.

Насправді в українській мові вже існує власне, питомо українське слово на позначення цього стану – короткозорий.

Короткозорий – той, хто погано бачить на далеку відстань, але добре розрізняє об’єкти поблизу.

Антонім – далекозорий.

Це слово ґрунтується на українських словотвірних моделях і відповідає правилам утворення прикметників від ознак зору. Його вживають у художній літературі, медичних текстах, розмовній мові.

Наприклад:

Пилип Федорович розповість вам про короткозорого старенького бухгалтера, пристрасного мисливця, жертву фантастичних вигадок усієї компанії. (Остап Вишня).

Також OBOZ.UA публікував п’ять українських дієслів, з якими не помиляються лише найрозумніші.

А фразеологізм "мало квасу випив" зазвичай використовується в розмовній мові, щоб підкреслити, що хтось недостатньо попрацював. Які є синоніми та антоніми у фразеологізму – читайте у матеріалі.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.