Відео дня
Навіщо в СРСР видаляли мозок у живих курей і досліджували Леніна
У розпал голодомору в СРСР, на початку 1930-х років, коли країна потерпала від нестачі продовольства, деякі вчені пропонували досить неординарні рішення "продовольчого питання".
Серед цих дивовижних ініціатив були експерименти, що викликають подив і сьогодні. Вони включали видалення мозку у живих курей з метою прискорення їхнього росту. Паралельно з цими дослідженнями, в країні функціонував таємний інститут, що вивчав мозок видатних особистостей, сподіваючись розгадати таємницю геніальності.
Експерименти з безмозкими курми
Професор Борис Баяндуров, керівник кафедри фізіології Томського медичного інституту, став автором ідеї видалення мозку у живих курей. Він стверджував, що "мозкова активність "з'їдає" масу калорій", і вирішив довести це експериментальним шляхом. Результати були вражаючими: кури, позбавлені мозку, продовжували їсти та набирати вагу в десять разів швидше, ніж їхні "мислячі" родичі. Вони споживали менше корму, але товстішали значно швидше. Це відкриття, хоча й не знайшло застосування у народному господарстві, принесло Баяндурову Сталінську премію у 1946 році.
Секретний "Інститут мозку"
Паралельно з експериментами на тваринах, в СРСР активно вивчали і людський мозок. За ініціативою психіатра Бехтерєва у 1928 році було засновано секретний "Інститут мозку". Основною метою його створення було дослідження мозку Володимира Леніна, розрізаного на дрібні фрагменти. Радянські вчені сподівалися таким чином розгадати причину його надзвичайної геніальності. Примітно, що сам "вождь світового пролетаріату" вже чотири роки чудово обходився без мозку, будучи муміфікованим.
Трагічна доля ініціатора
Сам Бехтерєв, на жаль, не дожив до офіційного відкриття інституту. У 1927 році він обстежив Сталіна і необачно поставив йому діагноз "параноя". Буквально за два дні професор несподівано помер від харчового отруєння, що викликало багато питань щодо справжніх обставин його смерті. Проте, попри цю трагічну подію, "Інститут мозку" був відкритий і продовжував свою роботу аж до розпаду СРСР.
Вивчення "сірої речовини" знаменитостей
В "Інституті мозку" працювали найвидатніші вітчизняні вчені-нейрофізіологи, а об'єктом їхнього вивчення стала "сіра речовина" знаменитих людей. Колекція інституту зберігала вміст черепних коробок Маяковського, Станіславського, Ціолковського, Луначарського та багатьох інших видатних діячів. Метою було знайти зв'язок між структурою мозку та талантом його власника.
Гендерний дисбаланс та невтішні висновки
Колекція, однак, мала серйозний гендерний дисбаланс: на сотню чоловічих мізків було представлено лише два жіночі – Надії Крупської та Клари Цеткін. Попри десятиліття досліджень, інститут "провалив" своє головне завдання – не вдалося знайти однозначного пояснення геніальності на основі фізичних параметрів мозку. Єдиний, дуже спекулятивний висновок, який вдалося зробити вченим, полягав у тому, що обсяг і вага головного мозку зазвичай пропорційні таланту його володаря.
Парадокс мозку Леніна
На підтвердження цього, величезний мозок мав Маяковський (1700 грамів), і досить об'ємний – Ціолковський. Проте, найцікавіший парадокс стосувався мозку Леніна, який, попри його статус "вождя світового пролетаріату" і асоційовану з ним "геніальність", важив лише 1,3 кілограма – менше, ніж "у середньому по лікарні" (1400 грамів). Це залишає відкритим питання про справжні джерела таланту та інтелекту, що досі не мають однозначної відповіді.
OBOZ.UA днями повідомляв про "диво-таблетку", розроблену в СРСР для електростимуляції внутрішніх органів.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.