Навіщо в автобусах у СРСР робили задній люк: до чого тут війна

ПАЗ-672
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

У радянських автобусах ПАЗ-672 була деталь, яку помічали не всі пасажири, – наскрізний люк у задній частині кузова. На перший погляд він здавався дивним, адже двигун у цих автобусах розташовувався спереду, тому до ремонту мотора задній отвір не мав жодного стосунку.

Насправді одна з найімовірніших версій пояснює цю особливість вимогами воєнного часу та можливістю швидко переобладнати цивільний автобус у санітарний транспорт. OBOZ.UA розповідає деталі.

ПАЗ-672 добре пам’ятають ті, хто застав радянський громадський транспорт. Ці округлі "пазики" їздили містами, селищами й селами, перевозили школярів, робітників і пасажирів на коротких маршрутах. Машина була простою, масовою і дуже впізнаваною.

Однак у конструкції автобуса була одна неочевидна особливість – задній люк. Він розташовувався в кормовій частині кузова і не був пов’язаний із доступом до двигуна, як це буває в автобусах із заднім розташуванням мотора. Тому виникало логічне запитання: навіщо він був потрібен?

Одна з популярних версій пояснює появу заднього люка побутовими потребами. У народі вважали, що його зробили для того, щоб автобус можна було використовувати у ритуальних цілях – зокрема, щоб через задній отвір було зручніше заносити труну.

Таке пояснення не виникло на порожньому місці. У невеликих населених пунктах автобуси справді могли використовувати не лише для пасажирських перевезень, а й для похоронних процесій. У селі або маленькому містечку окремого спеціального транспорту часто не було, тому пристосовували те, що було під рукою.

Проте ця версія, найімовірніше, пояснює не першопричину, а вже пізніше використання такої конструкції. Тобто люк справді міг стати зручним у подібних випадках, але навряд чи саме заради цього його закладали в автобус на етапі проєктування.

Куди переконливішою вважають версію, пов’язану з військовими потребами. У СРСР цивільну техніку часто проєктували з урахуванням можливого використання в умовах мобілізації. Тобто автобус, вантажівка або інший транспорт у мирний час працювали у звичайному режимі, але в разі потреби могли виконувати додаткові завдання.

Саме цим і пояснюють задній люк у ПАЗ-672. Через такий отвір можна було зручно завантажувати ноші з пораненими. У разі надзвичайної ситуації або воєнного часу автобус можна було швидко переобладнати в санітарний транспорт.

Для цього заднє сидіння, яке у звичайному режимі закривало прохід, можна було зняти. Після цього салон ставав придатним для перевезення людей на ношах. Через задній люк їх можна було заносити значно простіше, ніж через вузькі пасажирські двері збоку.

Саме тому задній люк не був випадковою або декоративною деталлю. Він мав практичне призначення, яке в повсякденному житті майже не використовували, але яке могло стати важливим у кризовій ситуації.

Раніше OBOZ.UA пояснював, чому в СРСР у автобусах і вантажівках було велетенське кермо.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.