Навіщо в армії СРСР солдати заточували бляхи на ременях: пояснення

Попри те, що офіційна ідеологія СРСР проголошувала політику рівності всіх людей, на ділі жорстка ієрархія супроводжувала радянських громадян буквально всюди. І проявлялась вона часом у досить химерній формі.

Відео дня

Виявом такої ієрархії можна назвати пряжки на ременях, які носили солдати строкової служби. Ці пряжки ще називали бляхами. Відслуживши половину строку, солдат мав право заточити свою бляху. Як і навіщо це робилось, розбирався OBOZ.UA.

У стандартному вигляді бляха на солдатському ремені була простим шматком латуні із зображеними на ньому п’ятиконечною зіркою, серпом та молотом. Її краї були закруглені та негострі. Саме такою вона мала залишатись, відповідно до армійського статуту.

Проте, в Червоній Армії процвітали позастатутні відносини між строковиками, які ще називали дідівщиною. Солдати, які відслужили половину строку нерідко знущались над новобранцями. І заточена бляха слугувала для них інструментом домінування.

Зазвичай заточували лише один кутик бляхи. Ніяких спеціальних засобів для цього не використовували. Краї пряжки шліфували об асфальт, бетон, камінь або інші тверді абразивні поверхні. Іноді знімали фарбу або лак із металу, щоб надати йому блиску, що теж мало символічне значення.

Навіть якщо солдат не збирався застосовувати ремінь як зброю, сам факт, що він мав наточену бляху, сприймався як прояв сили чи готовності до сутички. Це створювало "авторитет" серед інших строковиків, особливо в середовищі, де діяли негласні правила ієрархії.

Заточеною бляхою лякали "духів", тобто новобранців. Також її використовували у неформальних конфліктах. Таким предметом легко було завдати болючих порізів по обличчю чи руках. Втім, було у бляхи і побутове застосування – її часом використовували замість ножа для нарізання продуктів, відкривання консервів, чи в ролі викрутки.

Деякі історики припускають, що традицію заточувати бляхи занесли в радянську армію солдати, які до того мали досвід сидіння в тюрмі. Тюремна культура в СРСР передбачала наявність у старших за ієрархією в’язнів заточки – саморобної холодної зброї, яку можна було носити приховано і використовувати під час особистих конфліктів.

Практика заточування бляхи на офіційному рівні вважалась порушенням армійських правил. За це могли досить серйозно покарати – аж до дисциплінарного батальйону. Проте командири часто заплющували на це очі особливо якщо інформація про використання таких блях не виходила за межі частини або їх носіння не спричиняло серйозних інцидентів. У мирному житті, після демобілізації, дехто зберігав такі ремені як сувеніри або нагадування про службу.

Раніше OBOZ.UA розповідав, за який одяг в СРСР могли зганьбити і навіть покарати.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.