Мали інше значення: які звичні українські слова існують вже багато століть

Слова, якими ми користуємось сьогодні, мають величезну історію, яка сягає корінням минулих тисячоліть. І не дивно, що деякі з них за час свого існування встигли поміняти значення.

Відео дня

Згадайте хоча би, що називали телефоном у перші роки незалежності України, і що це тепер. Але це приклад зміни значення через швидкість прогресу. До того ж головна суть залишилась незмінною – цим словом позначають пристрій для дистанційного голосового зв’язку. Тим часом, у мові існують слова, які за час свого існування змінили значення кардинально. OBOZ.UA розповість про декілька таких прикладів.

Бидло

В давнину так узагальнено називали різну велику худобу. Примітно, що слово походить від того ж кореня, що і дієслово "бути". Згодом за часів Річі Посполитої пани так почали називати кріпаків та людей із нижчих верств суспільства. Так проявляли зневагу до людей простих, неосвічених, часто неписьменних. Зараз бидлом називають невихованих, грубих людей. Як бачимо, своє значення це слово поміняло навіть кілька разів.

Бовдур

В часи, коли опалення житла здійснювалось виключно пічками, бовдурами називали димарі. Згодом цим же іменником стали називати густий стовп диму або хмару, що його нагадує. Також бовдурами називали бовванів – статуї, які зображували поганських богів, або бовт – рибальське знаряддя для заганяння риби у сітку. Зараз так кажуть на людину нерозумну, схильну до необдуманих вчинків.

Гість

До наших часів цей іменник набув досить позитивного значення, ним називають відвідувача. Часто бажаного, очікуваного, бо в інакшому разі додають означення "небажаний". А колись так називали зайд, прибульців, чужоземців. Людей незрозумілих і потенційно небезпечних, до яких варто було ставитись з обережністю. Хоча би перший час. До речі, великий шлях, яким могли блукати чужоземці тоді називали гостинцем. А зараз так кажуть на подарунок, який приносять з собою під час відвідин.

Жир

Колись в давнину так називали жолуді та букові горіхи, а в ширшому розумінні корм для свійських тварин. Відповідно, з часом жиром стали називати сало, яке наїдають свині на доброму кормі. А згодом значення поширилось на цілу групу хімічних речовин такого ж типу, як і сало. Цікаво, що у польській мові слово "жир" із корму для худоби перейшло на їжу взагалі, а відтак і на акт її споживання і життя в цілому, яке підтримується через їжу. Саме у цьому значенні слово лягло в основу деяких імен, наприклад Жирослав-Жирослава.

Пиво

Зараз всі слов’янські народи називають цим словом слабоалкогольний пінний напій, виготовлений шляхом бродіння. У праслов’янській мові цей іменник мав ширше значення. Так називали будь-який напій, який споживають у великих кількостях і часто. У 12-13 столітті слово звузило значення до міцних алкогольних напоїв. А от хмільний пінний трунок тоді називали слов’янським словом "ол". Цікавий факт: воно має спільне прадавнє походження з германським "ель".

Раніше OBOZ.UA розповідав, які слова української мови почали використовуватись в незвичному значенні через війну.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.