Консенсус істориків та ПЦУ: у Києво-Печерській Лаврі повернули Іллі Муровцю історичне походження. Фото

У Києво-Печерській лаврі змінили напис біля мощей святого Іллі-Печерського, вказавши його як Іллю Муровця замість Іллі Муромця. Зміни з’явилися після оновлення Ближніх печер, які знову відкрили для відвідувачів 24 лютого.

Про цю зміну написав у Facebook графічний дизайнер Богдан Гдаль. Він звернув увагу на фотографії після оновлення Ближніх печер та назвав рішення важливим кроком до повернення історичних назв і контекстів.

Гдаль зазначив, що біля мощей святого тепер вказано ім’я "Муровець" через літеру "в". За його словами, це має значення для історичної традиції, оскільки постать билинного богатиря пов’язують із Морівськом, розташованим на північ від Києва.

Новий напис розмістили біля мощей преподобного в печерах Лаври. Таким чином у назві використали варіант, який пов’язує билинного героя з давнім Моровськом на Чернігівщині, а не з російським містом Муром.

Історична прив’язка

Автор допису наголосив, що в російській традиції Іллю тривалий час пов’язували з містом Муром у Владимирській області РФ. Водночас він звернув увагу, що в билинах герой за короткий час діставався до Києва, тоді як відстань від Мурома до української столиці становить близько тисячі кілометрів.

Натомість давній Моровськ, який також згадується як Морівськ або Моровійськ, розташований приблизно за 90 кілометрів від Києва. Саме тому, на думку автора публікації, така географічна прив’язка більше відповідає сюжетам давніх переказів.

"Ця заміна – не просто виправлення друкарської помилки. Це точковий і надзвичайно точний удар по одному з наріжних каменів російського імперського міфу", – написав Богдан Гдаль.

Оновлення написів

Про участь в оновленні написів у Лаврі раніше розповідав каліграф Олексій Чекаль. Нагадаємо, що Ближні печери знову відкрили для українців 24 лютого – у річницю повномасштабного вторгнення Росії та в Національний день молитви. Сам каліграф працював над шрифтовими рішеннями та написами для монастиря.

Він зазначив, що під час роботи намагався спиратися на історичну традицію українського письма. Зокрема, нові шрифти створювали з урахуванням написів XV століття та особливостей Київського псалтиря 1397 року.

Чекаль також наголосив, що повернення українських назв, імен і топонімів у Лаврі є частиною процесу відновлення власної історичної спадщини. За його словами, такі зміни допомагають позбутися колоніальних нашарувань, які формувалися протягом тривалого часу.

Як повідомляв OBOZ.UA, під час чергової терористичної атаки РФ по столиці у ніч проти 24 січня були пошкоджені об’єкти Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". Вони внесені до Списку всесвітньої спадщини "ЮНЕСКО".

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!