Відео дня
Їх вилучали з бібліотек і не допускали до друку: в Україні випустять серію "заборонених" книг
Історії, які приховували та забороняли, тепер доступні для українського читача. Цензура, що ховала від світу згадки про унікальні літературні твори, нині здається майже забутою. Автори часто випереджали свій час у творах, та видавці остерігалися публікувати тексти на табуйовані теми – бунтівні, з релігійними підтекстами чи про сексуальність.
Видавництво #книголав на початку 2025 року анонсувало нову серію книг "Заборонені". Це твори, які в різні часи зазнавали цензури або викликали гострі дискусії серед читачів. Деякі з них заборонялися офіційно: їх вилучали з бібліотек і не допускали до друку через тиск влади або різке громадське неприйняття. Інші не побачили світ не через прямі заборони, а через сумніви самих авторів або відсутність підтримки з боку видавців. Але всі вони мають одну спільну рису: їхні теми свого часу вважалися незручними, а іноді навіть небезпечними.
Особливість добірки полягає в тому, що більшість представлених у ній книг досі маловідомі широкій публіці. Час і зусилля, витрачені на стирання їхнього культурного сліду, дали свій результат. Саме тому серія має важливу місію – повернути їм видимість і порушити теми, які були актуальними тоді й залишаються такими сьогодні.
"Заборонена" – це серія книг, яка вийде в межах нашої полиці "Бестселер". Ідея цієї серії належить співзасновниці видавництва #книголав Світлані Павелецькій. Ми прагнемо відкрити українським читачам тексти, які свого часу були заборонені в Європі та Америці з різних причин. Переважно це книги XIX–XX століття – період, коли літературі часто ставили рамки через релігійні обмеження, сцени сексуального характеру або прояви жорстокості", – зазначила головна редакторка Дарина Важинська.
Відкриває "Заборонену" серію роман – "Будинок на Манго-стріт" американської письменниці мексиканського походження Сандри Сіснерос. Історія дванадцятирічної Есперанси, яка палає допитливістю та дитячою безпосередністю, починається після переїзду її родини до не найкращого району Чикаго. Тут дівчинка відкриває для себе новий світ, де радість і веселощі переплітаються зі страхами та печалями.
У коротких замальовках-спостереженнях Есперанса ділиться історіями про своїх сусідів, їхні надії та мрії, і водночас сама шукає місце, яке зможе назвати домом:
"Ті, хто не знали нічого кращого, приходять в наш район з острахом. Їм здається, що ми небезпечні. Вони бояться, що ми кидатимемося на них з блискучими ножами. Дурні, заблукали й збилися на манівці. Та ми не страшимося. Ми знаємо, що хлопець із кривим оком – то брат Дейві Малюка, а довготелесий у солом’яному брилі обік нього – то Розин Едді Ві, а отой здоровань, схожий на дорослого недоумка, – то Гладунчик, хоча він уже не гладенький, та й не хлопчик уже. Навколо все брунатне, тож ми в безпеці. А от коли потрапляємо в район іншого кольору, у нас тремтять коліна, ми зачиняємо вікна машин й дивимося прямо перед собою. Так. Ось так воно весь час, весь час".
Книга, що розповідає про складне дитинство, силу упереджень і внутрішньої волі до змін, була неодноразово заборонена в американських школах і бібліотеках. У 2007 році штат Аризона вніс її у перелік небезпечної літератури, що "підбурює до радикалізму". Проте виклик суспільним нормам, який розгледіли на сторінках "Будинку на Манго-стріт" – це лише складні питання до мовчазного навколишнього світу.
"Ми також постаралися передати цю ідею в дизайні. Разом із нашою артдиректоркою Христиною Золотарьовою ми розробили концепцію оформлення: чорні краї сторінок символізують тінь, у якій ці книги перебували роками, а яскрава обкладинка підкреслює їхню важливість і силу, яку вони мають і сьогодні", – говорить Важинська.
Мета цієї серії – повернути такі твори з тіні. Кожна книга буде доповнена спеціальною передмовою, яка занурює у контекст тієї епохи та пояснює причини заборони. Це важливо для розуміння, адже те, що колись вважалося провокативним чи неприйнятним, сьогодні може сприйматися зовсім інакше.