"Фундамент для майбутнього": історія оборонця Маріуполя Євгена Угріна
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Оборонець Маріуполя Євген Угрін пройшов важкі бої за місто, поранення, російський полон і повернення до служби після пережитого. У межах "Серця Азовсталі", проєкту Ріната Ахметова, захисник отримав комплексну підтримку, зокрема власну квартиру.
Євген виріс у Греції, де прожив 12 років. Попри це, він завжди хотів повернутися в Україну та піти служити, як його батько. Свій план здійснив, щойно став повнолітнім, а з початком повномасштабного вторгнення без вагань став на захист країни.
Під час оборони Маріуполя Євген був одним із бійців ТрО, які тримали оборону міста. Під час прориву на "Азовсталь" захисник отримав тяжке поранення: поруч із ним розірвалася ворожа граната, уламки пошкодили руку. Навіть після поранення Євген намагався допомагати побратимам.
17 травня 2022 року за наказом вищого керівництва він вийшов у полон, де пробув 10 місяців. Звістку про повернення додому Євген отримав у свій день народження – 28 січня.
"Серце Азовсталі" підтримувало Євгена на шляху відновлення: він отримав digital-бокс, пройшов реабілітацію у Моршині, а згодом – отримав власну оселю.
"Хочу подякувати Рінату Ахметову та проєкту "Серце Азовсталі" за таку підтримку наших військовослужбовців. Тих, хто пройшов бойові дії, побував в полоні. Це насправді дуже важлива підтримка для нас. Навіть коли ми сидимо в полоні і чекаємо на обмін, ми вже там думаємо, як далі жити. І для тих, хто залишився без нічого, житло – це дійсно фундамент, на якому ти можеш будувати далі своє життя, створювати сім’ї, будувати своє майбутнє", – розповів Євген Угрін.
Євген – із Сартани, що поблизу Маріуполя. Наразі його рідне місто тимчасово окуповане, тож власне житло стало для захисника важливою опорою на новому місці та можливістю зосередитися на майбутньому.
У "Серці Азовсталі" наголошують, що саме так бачать шлях підтримки оборонців Маріуполя – від фізичної та психологічної реабілітації до самореалізації, вибору майбутнього й нових можливостей для розвитку. Саме в цьому полягає суть посттравматичного зростання – ключового напряму роботи організації.
