Депутатам показали одну з пошкоджених підстанцій на Чернігівщині

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань ціноутворення в енергетиці побувала на одній із підстанцій 330 кВ на Чернігівщині. Її нещодавно кілька разів атакували російські беспілотники.
У візиті взяли участь голова комісії нардеп Олексій Кучеренко та члени комісії Андрій Жупанин, Сергій Нагорняк, Максим Хлапук, а також різні фахівці та експерти. Учасники ТСК провели робочу нараду з членом правління НЕК ''Укренерго'' Олегом Павленком і фахівцями компанії, а також із заступником міністра енергетики України Олександром В’язовченком та представниками обласної військової адміністрації.
Учасникам показали захисні споруди першого та другого рівнів, а також наслідки останніх обстрілів енергооб’єкта. Комісії розповіли інформацію щодо технічних рішень і проблем, пов’язаних із виконанням подібних проєктів.
''Є аномальною ситуація, коли за 2–3 роки будівництва об’єктів другого рівня захисту вони готові лише наполовину, тоді як було виділено понад 20 млрд грн на об’єкти третього рівня, реалізацію яких згодом було заморожено. Очевидними є значні технічні та організаційні прорахунки, рішення щодо яких, на жаль, ухвалювалися в умовах колективної безвідповідальності як державних органів, так і органів управління,'' – каже голова комісії Олексій Кучеренко.
Члени Комісії отримали відповіді та пояснення щодо стану й перспектив фінансування та будівництва захисних споруд НЕК ''Укренерго''.
Експерт комісії Віктор Куртєв у себе на Facebook поділився висновками з поїздки. Він просуває ідею не лише пасивного захисту, але і закликає до пошуку альтернативи.
''Ми сьогодні ми розглядали не "вцілілу", а пошкоджену підстанцію - щоб зрозуміти, чому її фортифікаційний захист не спрацював, де були технічні чи організаційні прорахунки, і як ефективно будувати стратегію далі. На прикладі об’єкта, який не витримав удару, ми аналізували не лише технічні параметри, а й логіку прийняття рішень: чи справді такі споруди виконують свою функцію, чи це лише ілюзія безпеки. Моя особиста позиція щодо залізобетонних "будок" - однозначна: концепція пасивного захисту у нинішньому вигляді дорога й неефективна. Порівнювати витрати на такі споруди треба не з нулем "краще, ніж нічого", а з альтернативними способами захисту'', - пише експерт.
Наприкінці робочу нараду було перервано черговою повітряною тривогою через загрозу ракетного удару ворога.
''Нам терміново потрібна нова Концепція захисту критичної інфраструктури'', – додав Куртєв.











