Відео дня
Де зустрічали Новий рік у СРСР: ця традиція лишилася в минулому
Для сучасної людини вибір місця, де святкувати Новий рік, має три основних опції: вдома, в гостях чи у подорожі. Тоді як в часи СРСР, особливо у сталінську епоху, головним майданчиком для урочистостей було місце, яке зараз викликало би щонайменше великий подив.
Втім, свідчення про цю традицію, що не прижилася, збереглись у радянському кіно. OBOZ.UA розповідає, що це за місце і як радянські громадяни проводили там час. Отже, уявіть, що в новорічну ніч ви йдете знову… на роботу. Жах, чи не правда? Тим часом, в ранньому Союзі все саме так і відбувалось – на святкування люди збирались у будинках культури, заводських клубах, інститутах або гуртожитках. Новий рік годилося зустрічати разом зі своїм трудовим колективом, розважати одне одного номерами художньої самодіяльності та веселитись так, як розпорядиться начальство.
Чи не найбільш показовим прикладом такого святкування є стрічка Ельдара Рязанова "Карнавальна ніч". Її герої зустрічають 1 січня в Будинку культури, а до організації свята залучені всі – від електрика до бібліотекарки. Але існують й інші доволі показові приклади. У музичному фільмі "Ця весела планета" новорічний вечір відбувається в клубі науково-дослідного інституту в Академмістечку. У "Чародіях" працівники НУІНУ також збираються разом на роботі, щоб провести старий рік, а в картині "Одиноким надається гуртожиток" дівчата зі своїми кавалерами святкують просто в стінах фабричного гуртожитку.
Для радянського глядача такі сцени виглядали цілком буденно, адже й у реальному житті багато хто зустрічав Новий рік саме так. Причому часто попри власне бажання. Неявка на такий новорічний бал могла стати причиною серйозних неприємностей на роботі. Саме тому радянські люди святкували прихід року не в колі тих, кого вони справді люблять, а серед колег. Нерідко навіть сім’ї розлучали через у святкову ніч.
Втім, уже в 1970-х роках від цієї дивної традиції почали масово відмовлятися. Якщо раніше Новий рік сприймався радше як суспільне, ніж сімейне свято – з обов’язковою присутністю колективу та керівництва, то в пізньому СРСР це уявлення поступово змінювалося. Свято ставало домашнім і особистим, а формат "31 грудня на роботі" поступово залишився в минулому.
Сьогодні ж подібні сцени з радянського кіно сприймаються вже не як норма, а як культурний релікт – нагадування про епоху, коли навіть найочікуваніше свято року залишалося частиною колективного життя. Ще й по суті було проявом примусових веселощів.
Раніше OBOZ.UA розповідав, як проходили новорічні "корпоративи" в СРСР і чому на сучасну людину це справляє гнітюче враження.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.