Чому в СРСР було так багато залізних гаражів: майже всі – коричневі
Навіть зараз у деяких містах України можна побачити металеві гаражі часів СРСР. Ними забудовували цілі "гаражні квартали" з рядами, проїздами та імпровізованими вулицями і майже всі споруди фарбували в однаковий коричнево-рудий колір.
Але чому саме таку фарбу використовували для гаражних конструкцій? OBOZ.UA розбирався у причинах такого вибору.
Насправді все було досить просто – люди брали те, що було в доступі. А в Союзі найпоширенішою та найдешевшою фарбою вважався залізний сурик. Для його виготовлення змішували оксид заліза з лаком. Такою фарбою покривали вантажні вагони, баржі, металеві конструкції мостів та інші об’єкти, які мали витримувати опади та протистояти корозії. Саме тому вони всі мали оцей однаковий сумний іржавий колір, який стійко асоціюється з СРСР. Тож, коли заводи почали масово випускати збірні металеві гаражі, вибір був зрозумілим та очевидним – для них теж почали використовувати цю стійку і доступну, але дуже непривабливу фарбу.
Щодо масового будівництва гаражних містечок, то воно почалось у 1960-х роках, коли в людей стало більше приватного транспорту – "Москвичів", "Запорожців", мотоциклів, а згодом і "Жигулів". Але разом із машинами з’явилася й інша проблема: автомобілі у дворах регулярно обкрадали. Колеса, дзеркала, фари чи навіть двірники були страшенним дефіцитом, тому їх часто знімали й перепродавали.
При цьому держава не поспішала будувати для громадян нормальні капітальні гаражі. До приватної власності ставилися насторожено, а дозвіл на будівництво цегляного гаража отримати було складно. Землю під гаражні кооперативи виділяли в обмеженій кількості, тож люди шукали обхідні шляхи.
І виходом із ситуації стали збірні металеві гаражі. Формально вони не вважалися капітальними спорудами, тому контролювати їх встановлення було важче. Часто такі бокси збирали власноруч: метал діставали "по знайомству" на заводах, а зварювання замовляли у знайомих майстрів.
Для багатьох гараж був потрібен не лише для машини. У тісних радянських квартирах катастрофічно бракувало місця, тому гаражі перетворювалися на склади, майстерні та комори. Деякі люди навіть будували їх ще до купівлі автомобіля – "про запас" і, наприклад, зберігали в них консервацію і велосипеди.
Хоча влада й преса регулярно критикували такі гаражні масиви за неохайний вигляд, самі автомобілісти вважали їх необхідністю. У результаті залізні коричневі бокси стали настільки звичним явищем, що надовго закріпилися у міському пейзажі пострадянських країн. На щастя, зараз їх почали витісняти більш сучасні та краще вписані у ландшафт паркінги.
Раніше OBOZ.UA пояснював, чому в радянських "Запорожцях" двигун був позаду.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.
