Фіцо змушений відновлювати зіпсовані відносини з Україною й шукати нових союзників: що стало причиною зміни риторики
Кінець квітня та початок травня цього року був відзначений активізацією українських дипломатичних контактів із головою уряду Словаччини Робертом Фіцо. Чергова зустріч відбулась у Єревані на полях саміту Європейської політичної спільноти.
Президент України Володимир Зеленський зустрівся зі словацьким прем’єром Словаччини Фіцо, що стало наступним кроком після нещодавньої телефонної розмови, про що раніше писало наше видання.
Саме в цій розмові Фіцо заявив: "Я підтвердив, що Словаччина підтримує амбіції України приєднатися до ЄС, тому що Словаччина хоче, щоб Україна як наш сусід була стабільною і демократичною країною".
Тим самим, словацький прем’єр підтвердив підтримку євроінтеграційного курсу України, що не стало несподіванкою, адже, попри неоднозначну риторику Фіцо, Словаччина ніколи публічно не виступала проти євроінтеграції України.
Візит Фіцо до Москви не скасований, але відвідування параду не планах
Однак, останніми тижнями можна відзначити вже й зміну самої риторики Фіцо, що зумовлено як резонансом як щодо його запланованого візиту до Москви на 9 травня, так і поразкою проросійських політичних сил в сусідній Угорщині. Зокрема, словацький прем’єр заявив про відмову від планів відвідати парад у Москві, але поки не скасував сам візит.
Наразі преса відзначає, що російські дипломати активно тиснуть на Фіцо бути присутнім на параді, тому остаточний результат цього кейсу стане відомим вже безпосередньо у день 9 травня. Очевидно, що візит Фіцо до Москви буде використаний Кремлем для спроби ще більше втягнути Словаччину в сферу свого впливу.
Євросоюз посилює тиск на Словаччину майбутньою перевіркою дотримання верховенства права
Наразі це можна вважати дипломатичним реверансом у бік України, який, з одного боку, можна пояснити відновленням постачання енергоносіїв нафтопроводом "Дружба", однак до цього можна додати й інші важливі фактори.
Зокрема, 29 квітня Європейський парламент 418 голосами проти 207 проголосував за схвалення резолюції, яка зобов’язує Європейську комісію розпочати процедуру перевірки Словаччини на дотримання верховенства права. Дане рішення відкриває для європейських інституцій можливість у майбутньому заморозити фінансові дотації для Словаччини за тим же принципом, як це відбувалось під час прем’єрства Віктора Орбана в Угорщині.
Поразка Орбана також змушує Фіцо переглянути свої зовнішньополітичні позиції та шукати регіональних союзників
Третім важливим фактором стала нещодавня поразка Віктора Орбана на парламентських виборах в Угорщині. Відтак, він втратив доволі міцного регіонального союзника, у підсумку залишившись наразі майже головним проросійським лідером країни, яка є членом ЄС і НАТО, що псує відносини Словаччини як з Україною, так і з Євросоюзом.
При цьому, в Кремлі марно очікують від Фіцо такого самого рівня підтримки, яку в Європі забезпечував для Росії Орбан. Водночас, спроби Фіцо за посередництва Орбана налагодити контакти з республіканцями в США теж не досягли успіху з огляду на незначну геополітичну роль Словаччини в зовнішньополітичній доктрині Білого Дому.
Наразі Фіцо перебуває у дещо дезорганізованому становищі через поразку Орбана в Угорщині, що змушує його суттєво пом’якшити риторику щодо України й навіть зробити певні кроки для покращення двосторонніх відносин між державами. При цьому, можна очікувати, що в Кремлі намагатимуться мотивувати словацького прем’єра залишитись у тій проросійській орбіті впливу. Саме для цього може бути використаний візит голови словацького уряду до Москви, про що попереджають західні й українські політичні аналітики.
Усе вищезазначене змушує Фіцо шукати нових регіональних союзників, свідченням чого можна назвати його пост на офіційній сторінці Facebook, який натякає на потенційне відновлення роботи "Вишеградської четвірки".
Дане регіональне об’єднання включає у себе Польщу, Чехію, Словаччину та Угорщину, однак останніми роками його активність значно знизилась. Проте перемога на угорських виборах Петера Мадяра схоже може відновити інтерес офіційного Будапешту до цього мініальянсу, що може мати для України вельми цікаві зовнішньополітичні й дипломатичні перспективи.
У будь-якому разі, зближення Словаччини з сусідніми проєвропейськими країнами видається набагато кращою перспективою, ніж повільний дрейф під політико-економічний вплив Російської Федерації.
