Чому майбутнє хімічного виробництва – за системним контролем якості та простежуваністю: практичний досвід Христини Лещишак

Сучасне хімічне виробництво поступово, але впевнено змінює внутрішню логіку роботи. Раніше лабораторні результати, виробничі записи, облік сировини та дані про калібрування обладнання нерідко фіксувалися в окремих, не пов'язаних між собою документах. Така фрагментованість обмежувала можливість аналізувати зв'язки між процесами, підвищувала ризик людської помилки й ускладнювала використання даних для оптимізації виробництва. Сьогодні цього вже недостатньо.

Саме на цій проблемі зосереджена робота хімікині Христини Лещишак, яка працює в американській компанії IPAX Atlantic-Michigan, LLC. Спеціалістка з прикладної та формулятивної хімії розглядає простежуваність і контроль якості не як адміністративний додаток до виробництва, а як базову умову його стабільності та конкурентоспроможності.

У 2026 році Христина Лещишак отримала свідоцтво про реєстрацію авторського права на свій навчально-методичний посібник "Integrated Laboratory Quality Control and Production Traceability System".

Лабораторія – не архів вимірювань, а система

Христина нещодавно дистанційно взяла участь у IV Міжнародній науково-практичній конференції "Modern Scientific Research: Theoretical and Practical Aspects", організованій у Ризі (Латвія). Вона пояснює, що в основі її методології лежить інтеграція: усі критичні складові виробничої та лабораторної діяльності організовані як система взаємопов’язаних електронних таблиць, документів і документаційних модулів.

За такого підходу аналітичні результати перестають бути ізольованим архівом вимірювань і стають частиною єдиного інформаційного середовища, пов’язаного із загальною документацією виробництва.

Простежуваність як виробничий стандарт

Ключовий елемент методології – простежуваність виробничих партій. Кожна партія отримує унікальний ідентифікатор, який пов'язує її з результатами лабораторних аналізів, обліком використаної сировини та сертифікатом аналізу. Це дозволяє відстежити джерело будь-якого відхилення в якості продукту, оцінити вплив конкретних матеріалів чи умов виробництва та зберегти повний історичний запис для аудиту й звітності. Така можливість особливо важлива у виробництві складних рідких формуляцій – мийних і чистильних засобів, – де стабільність продукту залежить від точного контролю кожного етапу.

Окрему увагу авторка приділяє стандартизації та автоматизації. Уніфіковані шаблони для запису аналітичних вимірювань, виробничої інформації, обліку сировини та результатів калібрування, разом із вбудованими автоматичними розрахунками, знижують ризик помилок і забезпечують узгодженість записів. Систематичний контроль калібрування приладів – pH-метрів, рефрактометрів, ваг – гарантує, що аналітичні дані відображають реальні характеристики продукту, а не похибку обладнання.

Відповідальність, закладена в структуру

Система передбачає й формальне підтвердження якості – сертифікат аналізу (COA), який засвідчує відповідність виробничої партії встановленим технічним специфікаціям. Завдяки прямому зв'язку між виробничими даними, лабораторними результатами та документацією методологія підтримує не лише внутрішнє управління якістю, а й зовнішні аудити та регуляторні перевірки.

Практичний досвід Христини Лещишак наочно демонструє: майбутнє виробництва належить процесам, у яких якість, простежуваність і відповідність стандартам забезпечені системно. Саме вони формуватимуть галузевий стандарт у найближчі десятиліття.