Після Великодня багатьох хвилює, що робити з крихтами від паски, шкаралупою від крашанок та іншими залишками освячених продуктів. В українській традиції до такої їжі ставляться з особливою пошаною, тому просто викинути її у смітник для багатьох здається неправильним.

Відео дня

Церковне пояснення тут дещо відрізняється від народних звичаїв: освячення великоднього кошика є благословенням на споживання їжі після посту, а не перетворенням кожного продукту на святиню. OBOZ.UA розповідає, чи можна викидати освячену на Великдень їжу.

Що робити з крихтами від паски і шкаралупою від яєць

На Великдень у церкві освячують паски, крашанки, м’ясо, ковбасу, масло, сир та інші продукти. З цим пов’язано чимало давніх звичаїв. Наприклад, одну освячену крашанку раніше могли зберігати вдома до наступного Великодня як оберіг від пожежі, грому, хвороби чи переляку. Писанку також котили по полю і закопували в землю, щоб добре вродив хліб, або підкладали під вулик, щоб роїлися бджоли.

Окреме значення надавали й шкаралупі від освячених яєць. Її могли подрібнювати, складати в маленький червоний мішечок і використовувати як захисний оберіг. Іноді шкаралупу клали біля хворого, вірячи, що це допоможе одужати. Так само в деяких місцевостях зберігали шматок висушеної освяченої паски і давали його дітям, коли ті хворіли.

Церковний погляд на це більш стриманий. У церкві пояснюють, що священник, освячуючи великодній кошик, благословляє їжу на споживання після завершення посту. Тобто продукти не стають у буквальному сенсі священними. Саме тому, якщо виникла потреба, шкаралупу чи інші рештки можна утилізувати без страху, що це автоматично буде гріхом.

Разом із тим священники радять ставитися до такої їжі без зневаги. Якщо залишки вже не можна спожити, їх рекомендують спалити або закопати в землю там, де ніхто не ходить. Також не вважається гріхом викинути їх у смітник, але в українській традиції до цього зазвичай ставляться обережніше.

Що кажуть про паску і хліб

Окреме ставлення – до паски та хліба загалом. Вважається, що крихти від паски не варто просто викидати, навіть якщо вона не була освячена. В українській культурі до будь-якого хліба ставляться особливо шанобливо, тому крихти після паски часто радять зібрати й віддати птахам або домашнім тваринам.

Зберігати ж шкаралупу й крихти роками немає потреби. Це радше частина народної традиції, ніж церковна вимога. Тому головне – не зневажати їжу і не поводитися з нею недбало.

Керівник інформаційного відділу Хмельницької єпархії, священник Захарій Залізний пояснив, що освячення не слід сприймати лише як звичай. Це також подяка Богові за їжу, яку людина має. Водночас він радить заздалегідь розраховувати кількість продуктів у кошику, щоб вони не псувалися, а за можливості ділитися ними з нужденними. За його словами, в храмах часто збирають спільний великодній кошик із продуктів, якими діляться люди, щоб потім передати його тим, хто не має змоги самостійно підготувати святковий стіл.

Щодо залишків освячених продуктів, священник радить не викидати їх без потреби. Краще поділитися ними або віддати тим, хто потребує: "Їжу можна віддати тваринам. Коли вже вона дійсно зіпсована, що навіть і сільські тварини її не спожиють, тоді краще десь її по церковному утилізувати: чи це десь в річку, чи закопати, де ніхто не ходить".

А от хліб не можна викидати.

"Хліб не можна викидати, навіть, якщо він не освячений. Кожен хліб є святий… Ми все знаємо, що з геноциду 1933 року в українців особливе ставлення до хліба. І паска – також хліб. Якщо він вже не підходить до споживання людям, його можуть спожити якісь домашні тварини", – зазначив священник.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що можна, а що не варто класти у Великодній кошик.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.