Був серцем компанії: на Донеччині загинув морпіх Тарас Козар з Рогатинщини. Фото

Війна проти російських окупантів забрала життя воїна з Івано-Франківщини Тараса Козара. Захисник, який воював на найгарячіших ділянках фронту, загинув 28 травня 2026-го року у Костянтинівці Донецької області.

Про це повідомили на сторінці Рогатинської міської ради у Facebook. Тарас загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, йому нещодавно виповнився 31 рік. 

Що відомо про полеглого Героя

Тарас Володимирович Козар народився 4 квітня 1995 року у селі Долиняни. З перших днів своєї появи на світ він боровся за своє право жити. Мама Тетяна згадує, що вони охрестили хлопчика ще у пологовому, бо лікарі не давали жодних оптимістичних прогнозів. Однак Тарас виявився справжнім бійцем і вижив.

"Тарас зростав у колі люблячої багатодітної родини, де ділитися – було ознакою любові. Ділитися усім – хлібом, працею, труднощами, турботою", – сказано в повідомленні.

Після закінчення Долинянської загальноосвітньої школи він здобув фах бригадира з поточного утримання й ремонту колій та штучних споруд у Львівському міжрегіональному вищому професійному училищі залізничного транспорту. Продовжив навчання у Чернівецькому транспортному коледжі.

Спершу Тарас працював у відокремленому підрозділі "Львівська дистанція колії" Державного територіально-галузевого об’єднання "Львівська залізниця". Згодом заробляв на життя за кордоном – у Чехії та Польщі.

"Поміж повсякденними клопотами не забував про свою родину, рідне село. Був завжди уважним, турботливим, відповідальним, людиною з відкритою душею. Любив спорт, грав за місцеву футбольну команду "Долиняни". Був серцем компанії – тим, хто у біді підставить плече підтримки, порадить, допоможе. Ця риса стала визначальною у його подальшому житті, житті військового", – розповіли про Героя в міськраді.

Тарас Козар був мобілізований до лав Збройних сил України 21 квітня 2022 року. Після навчання у військовому центрі він був призначений на посаду розвідника у 36-ту окрему бригаду морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського.

У складі підрозділу успішно виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту. Пізніше служив у оперативно-тактичному угрупованні "Донецьк", боронив українські міста і села на Донецькому та Запорізькому напрямках. Під час операції "Кринки" понад пів року під постійними обстрілами, ударами КАБів та дронів разом з побратимами тримав оборону цього зруйнованого населеного пункту.

"Там, у тому пеклі, Тарас знайшов своє кохання, свою Ганусю. Загартоване війною почуття переросло у міцне подружжя, у якому народився синочок Андрійко. Молодий татко не оминав жодної слушної нагоди побачитися з сім’єю. А це випадало не часто, адже боротьба тривала. Війна готувала захисникові нові виклики, від яких він ніколи не ухилявся. Казав: "Не можу покинути своїх хлопців", – сказано в повідомленні.

Попри контузії Тарас продовжував виконувати свій військовий обов’язок. Був безпосереднім учасником масштабної наступальної та оборонної військової кампанії Збройних сил України на території Курської області. Нагороджений відзнакою президента України "За оборону України", нагрудними знаками "За взірцеву службу" командира бригади морської піхоти, "Ветеран війни".

"Ще два тижні тому восьмимісячний Андрійко тулився до татової м’якої бороди, обіймав його за шию своїми маленькими рученятами. Тарас боявся сполохати цей момент щастя, хотів зупинити час, щоб насолодитися тою украденою у війни радістю. Це останнє прощання з сім’єю було дуже тривожним. Він пішов з дому не озираючись, наче відчував, що йде назавжди", – розповіли в міськраді.

Вирішальним місцем героїчної боротьби воїна стала Костянтинівка Донецької області. Там 28 травня 2026-того року внаслідок артилерійського обстрілу молодший сержант Тарас Козар загинув.

"Сьогодні загинув справжній морпіх. Веселий хвацький козарлюга", – написав у соцмережах про смерть Тараса один з його побратимів. Для своїх бойових товаришів він був не просто другом, а братом, готовим віддати за них своє життя. Саме це він і зробив – за кожного з нас.

У полеглого Героя залишились дружина, маленький син, батьки, сестри, брат і бабусі. Про дату та час прощання із захисником пообіцяли повідомити додатково.

Як повідомляв OBOZ.UA, боронячи Україну від окупантів загинув військовослужбовець із Тернопільщини Андрій Ширяєв. 25-річний захисник поліг, виконуючи бойове завдання у Сумській області.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!