Автосервісів не було: як у СРСР обслуговували машини

Сьогодні перелік регулярних процедур із догляду за автомобілем для більшості водіїв виглядає досить коротко: вчасно поміняти мастило та фільтри, помити машину, перевзути колеса, а за потреби замінити колодки чи свічки та поїхати на діагностику. Решту зазвичай довіряють автосервісу. А от в часи СРСР усе було зовсім інакше.

Кілька десятиліть тому власний автомобіль був далеко не буденною річчю. А разом із ключами від машини власник отримував і цілий набір обов’язків. Тоді говорили не лише про ремонт та обслуговування, а й про "утримання" автомобіля. І значну частину цих процедур водій мав виконувати самостійно. OBOZ.UA розповідає, який вигляд мало щоденне життя радянського автовласника.

Перший огляд машини водій в Союзі робив ще до того, як сісти за кермо. Автомобіль обходили навколо, перевіряли, чи не спустило колесо, і заглядали під дно – чи немає слідів витоку мастила, антифризу, гальмівної рідини або води. Протікали шедеври радянського автопрому регулярно, тому протічки старались фіксувати якомога раніше, щоб уникнути в майбутньому значно серйознішої несправності.

Перед поїздкою двигун також трохи прогрівали. Не чекали, поки температура підніметься до робочої позначки, але давали мотору хоча б кілька хвилин попрацювати. Після цього починали рухатися повільно, а поки автомобіль виїжджав із двору на велику дорогу, двигун уже встигав достатньо прогрітися.

Миття машини теж не завершувало догляд. Після очищення кузов уважно оглядали – чи немає нових подряпин і відколів. Навіть невелике пошкодження фарби намагалися одразу захистити спеціальним засобом. Причина була проста: якщо водій не встигав вчасно зупинити корозію, маленька іржава пляма дуже швидко могла перетворитися на наскрізну дірку, а ремонт кузова обходився значно дорожче.

Регулярного догляду потребували й численні рухомі деталі. Замки змащували кожні 1000 км або двічі на рік. Кожні 6000 км мастило наносили на штифт капота, дверні ущільнювачі, петлі, обмежувачі та навіть напрямні сидінь. Тодішні мастильні матеріали були значно менш досконалими за сучасні, тому процедуру доводилося повторювати досить часто.

Приблизно двічі на рік радянські автовласники змащували трос ручного гальма, заправляючи в його оболонку звичайне моторне мастило. Так само регулярно очищали та обробляли клеми акумулятора. А щоб довше зберегти деталі підвіски, змащували шарнірні з’єднання. Для цього в СРСР широко використовували солідол – достатньо було робити таку процедуру раз на 12 місяців.

Особлива увага приділялася підшипникам. У радянських автомобілях їх перебивали новим мастилом кожні 24-30 тисяч км. Сьогодні підхід дещо змінився, але принцип залишився актуальним: під час встановлення нового підшипника варто подбати про якісне мастило, а не покладатися на невелику кількість заводського складу. Адже часто найдорожчою частиною такої заміни є не сама деталь, а робота з її встановлення.

Задні ступичні підшипники тоді обслуговували кожні 6000 км, передні – кожні 12 000 км. Амортизатори раз на рік знімали й очищали від накопиченого бруду за допомогою бензину.

Не менш часто доводилося міняти моторне мастило. В СРСР це робили приблизно кожні 2000-3000 км. Така частота пояснювалася і характеристиками тогочасних мастильних матеріалів, і меншими пробігами автомобілів. Якщо оливу вчасно не змінювали, двигун промивали рідкою веретенною оливою, щоб видалити накопичені відкладення. Сьогодні спеціальні промивання використовують значно рідше, однак періодичне очищення двигуна все одно може бути корисним, адже інакше накопичений осад доведеться видаляти вже вручну.

Цей перелік можна продовжувати ще довго. Але головна відмінність між радянським і сучасним підходом до автомобіля полягає в тому, що тодішній водій значно більше робив власноруч. Машину потрібно було не просто ремонтувати, коли щось зламалося, а постійно стежити за її станом.

І хоча автомобіль залишається просто механізмом, уважне ставлення справді здатне продовжити йому життя. Саме тому радянські водії витрачали чимало часу на те, що сучасний власник часто просто доручає професійним майстрам автосервісу.

Раніше OBOZ.UA розповідав, навіщо автовласники в СРСР возили в автомобілі шматок лінолеума.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.