"Втрачають страх": лідери США, Китаю і Росія більше не підтримують ядерне стримування – The Economist

США, Китай і Росія дедалі менше зважають на ризики, пов'язані з ядерною зброєю. Водночас вони розширюють і модернізують свої ядерні арсенали, а нових домовленостей щодо озброєнь укладати не поспішають.

Про це повідомляє видання The Economist. У матеріалі зазначили, що найпотужніші країни світу або не хочуть брати участь у нових переговорах, або дозволяють раніше укладеним домовленостям втрачати чинність.

США змінюють підхід до ядерної зброї

Президент США Дональд Трамп називає ядерну війну найстрашнішою катастрофою, але водночас сумнівається, що люди достатньо раціональні, аби концепція взаємного гарантованого знищення (MAD) могла працювати.

Ще 1990 року Трамп говорив, що ядерну зброю не застосовуватимуть, оскільки всі розуміють масштаби можливих руйнувань. Однак тепер, коли він є головнокомандувачем, його ставлення до ядерних ризиків, за оцінкою The Economist, вирізняється вражаючою несерйозністю.

США тривалий час намагалися не допустити появи нових держав із ядерною зброєю. Водночас Вашингтон змирився з ядерним статусом Індії, Ізраїлю та Пакистану, коли ці країни створили власні арсенали.

Позицію Трампа щодо поширення ядерної зброї складно назвати однозначною. Ще під час президентської кампанії 2016 року він припускав, що Японії, можливо, було б краще мати власний арсенал для стримування Північної Кореї, ніж покладатися на допомогу США.

Під час другого президентського терміну Трамп намагається продавати ядерні технології таким партнерам, як Саудівська Аравія та Південна Корея, з меншими обмеженнями й гарантіями, ніж передбачали попередні подібні угоди.

У США президент пообіцяв створити систему перехоплення "Золотий купол", яка має захистити країну від ракетних ударів. Для її повної роботи, однак, потрібні радіолокаційні станції в Канаді. Попри це Трамп неодноразово вступав у суперечки з Оттавою.

Китай відмовляється від переговорів щодо ядерних озброєнь

Лідер Китаю Сі Цзіньпін, за оцінкою The Economist, категорично виступає проти ядерної війни. Його позиція помітно відрізняється від поглядів Мао Цзедуна, який у 1957 році вітав ядерний конфлікт, який знищив би половину людства. Він вважав, що в такому разі імперіалізм буде знищений, а весь світ стане соціалістичним.

Сьогодні Китай прагне до середини століття стати настільки потужним, щоб жодна інша держава не могла або не наважувалася йому протистояти. Світова війна суперечила б цій меті та поставила б під загрозу його підйом.

Водночас Пекін відкидає заклики США приєднатися до тристоронніх переговорів із Росією щодо контролю над ядерними озброєннями. Китайські чиновники наголошують, що, попри зростання китайського арсеналу, він залишається значно меншим за запаси інших великих держав.

The Economist також звертає увагу на політику Пекіна щодо Північної Кореї та Ірану. Ймовірно, Китай не схвалює наявність у КНДР ядерних боєголовок і ракет, як і спроби Ірану створити ядерну бомбу. Проте порівняно з десятьма роками тому Пекін значно менше готовий підтримувати міжнародні санкції або сприяти їхньому виконанню, покликані стримувати ядерні амбіції цих держав.

Росія робить ставку на ядерний шантаж

Найбільші зміни, на думку The Economist, стосуються Росії. Володимир Путін не прагне світу без ядерної зброї, а використовує ядерні погрози та балансування на межі війни, щоб залякувати інших і домагатися особливого ставлення до своєї країни.

Так він намагається переконати світ ставитися до Росії як до наддержави.

Як писав OBOZ.UA, президент Фінляндії Александр Стубб вважає Китай країною, яка не допустить застосування Росією ядерної зброї. За його словами, таку позицію йому особисто озвучив міністр закордонних справ КНР Ван І.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!