Вільно розмовляє лише одна людина: названо найрідкіснішу мову у світі

За підрахунками лінгвістів, у світі існує від 6 до 7 тисяч мов. Найбільш поширенішими є мандаринська китайська (за різними оцінками, 800-845 мільйонів мовців), іспанська (330-360 мільйонів) та англійська (330-350 мільйонів). А от найрідкіснішою мовою у світі вільно володіє лише одна людина.

Відео дня

Звати її Камала Хатрі і вона є представницею маленького народу кусунда, що мешкає у центрально-західній частині Непалу. Дані перепису населення 2011 року свідчать, всього залишилось 273 представники народу кусунда, пише ВВС, і майже ніхто з них не розмовляє рідною мовою.

Лінгвісти вважають, що мова кусунда не пов’язана із жодної іншою мовою світу. Незрозумілим залишається і те, як вона виникла. Її вважають незвичайною за багатьма критеріями. Наприклад, у ній немає заперечних речень, позначень чогось негативного в цілому, слів "так" і "ні" і будь-яких слів для вказування напрямку.

У 2019 році мовна комісія Непалу почала проводити спеціальні уроки мови кусунда, щоби зберегти цей унікальний культурний спадок країни. Зокрема, уряд країни оплачує навчання дітей народу кусунда у школі-пансіоні Махіндра в Дангу, де вони вчаться говорити рідною мовою.

Народ кусунда до середини ХХ століття вів напівкочовий спосіб життя, полював у джунглях Непалу на птахів та варанів та обмінював вирощений ямс та добуте м’ясо на рис і борошно у містах. З розвитком землеробства у країні почали знищувати джунглі і кусунда довелось осісти у селах. Представники народу живуть дуже бідно і зазнають утисків. До того ж вони почали через шлюби змішуватись з іншими етносами і таким чином розмивати власну ідентичність, зокрема майже втратили власну мову.

Врятувати мову кусунда вирішив Мадхав Покхарел, почесний професор лінгвістики Університету Трібхуван у Катманду. Останні 15 років він присвятив її документуванню та дослідженню. Разом із колегами він намагався знайти зв’язки з іншими мовами, але так і не зміг. Наразі лінгвісти вважають кусунда вцілілою стародавньою мовою аборигенів субгімалайських регіонів. Нею місцеві мешканці розмовляли до приходу тибетсько-бірманських та індоарійських племен.

Мовознавці з великим інтересом вивчають мову кусунда, адже вона має унікальну властивість – майже не містить заперечень. Щоби передати потрібне значення носії мови використовують не спеціальні слова на кшталт заперечної частки "не", а контекст. Наприклад, цією мовою не можна сказати: "Я не хочу чаю". Доведеться поставити дієслово "пити" у таку особливу форму, яка вкаже співрозмовнику на дуже низьку ймовірність випити чаю.

Також мовою кусунда не можна сказати "ліворуч" чи "праворуч", доведеться використовувати відносні фрази "у цей бік", "у той бік" та подібні. А ще дії у ній не діляться на минулі і теперішні – доведеться описувати цей нюанс за допомогою специфічних переживань мовця.

Взагалі структура мови кусунда видається фахівців унікальною. Вона не має чітких граматичних правил. Мовець та слухач мають вміти гнучко користуватись словами та точно інтерпретувати фрази, щоби зрозуміти одне одного.

Що ж до Камали Хатрі, яка є останньою носійкою мови кусунда, вона зізнається, що власних дітей навчила говорити непальською. Жінка прагнула полегшити їхню інтеграцію в суспільство, але зараз шкодує, що не передала їм спадок свого народу. Тепер жінка займається тим, що навчає цієї мови десятьох людей.

Фахівці вказують, що для народу кусунда збереження їхньої мови є важливішим, ніж для інших малих народів. Адже вони є дуже маргіналізованою етнічною групою, а відродження мови допомогло би їм відродити згуртованість, оживити національні спогади та привернути до себе належну увагу. Зараз представники народу просять уряд країни надати їм земельну ділянку, де вони могли би заснувати власне поселення. Це, зокрема, допоможе їм зберегти мову, адже на території поселення люди зможуть спілкуватись нею між собою.

Сучасні дослідження вказують, що відродження мов корінних народів дає низку додаткових переваг, таких як підвищення показників фізичного та психічного добробуту. Так корінні жителі Північної Америки, які спілкуються рідними мовами, рідше курять та мають нижчий рівень цукрового діабету в суспільстві. А дослідження побуту молоді у Британській Колумбії (Канада) показало, що у громадах, де більше розмовляли рідною мовою, значно нижчим був рівень самогубств. Щодо аборигенів Австралії, схожі дослідження показали, що серед тих, хто спілкувався рідною мовою, був менший відсоток людей, які страждали на алкоголізм та вживали наркотики.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як правильно спілкуватись з людьми, які не хочуть переходити з російської на українську.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.