Угорщина наполягає на виконанні умов угоди від червня 2026 року: від цього залежить успіх євроінтеграційного процесу України

3 вересня Верховна Рада України одностайно підтримала заяву з осудом злочинів радянської військової адміністрації на Закарпатті у 1944-1946 роках, зокрема, проти угорців.

У документі йдеться, що восени 1944 року, після відступу угорських та німецьких військ, Закарпаття опинилось під контролем радянської військової адміністрації, яка почала масові затримання чоловіків віком від 18 до 50 років під приводом "мобілізації" до трудових таборів, унаслідок чого тисячі мирних мешканців Закарпаття без судових рішень були депортовані до таборів Радянського Союзу.

Фактично, Україна першою у світі засудила цей епізод історії на парламентському рівні.

Будапешт вимагає дотримання угоди від 3 червня 2026 року

Варто зазначити, що дана заява ВР не є законодавчим актом, а скоріше політичною позицією та декларативним кроком для покращення відносин із сусідньою Угорщиною. У відповідь угорський парламент у той самий день дав позитивну реакцію та привітав заяву Ради, заявивши про підтримку України.

При цьому, офіційний Будапешт наголосив на необхідності виконання домовленостей двосторонньої міждержавної угоди від 3 червня 2026 року щодо розширення мовних й культурних прав угорської меншини. 

Депутат Мартон Хайду, який очолює комітет із питань закордонних справ угорського парламенту наголосив, що "чесне висвітлення минулого та збереження пам’яті про жертв є основою примирення. Водночас визнання історичних злочинів радянського режиму має супроводжуватися конкретними кроками. Ми звертаємося до наших українських партнерів із проханням якнайшвидше та у повному обсязі виконати червневу угоду про права меншин".

Голова угорського уряду Мадяр вважає, що Україна ще не готова до вступу в ЄС

Зі схожою заявою згодом виступив і прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, вказавши, що були порушені терміни угоди 3 червня, попри те, що Будапешт виконав свою частину домовленостей.

Зокрема, голова угорського уряду заявив, що в угоді "визначено конкретний графік і конкретні терміни, коли відповідні законодавчі зміни мають бути подані до українського парламенту, коли їх мають ухвалити та імплементувати. Ми поки що не бачимо, щоб щось із цього було зроблено. Угорщина погодилася на відкриття першого та шостого кластерів за умови, що ця домовленість буде".

При цьому, він розкритикував можливість прискореного вступу України, заявивши, що Київ ще "не готовий" до членства в ЄС, оскільки країна перебуває у стані війни: "Ми можемо прийняти й підтримати лише процес вступу, заснований на заслугах, саме на заслугах. Ніякого особливого ставлення, ніякої прискореної процедури. Україна – це країна, яка перебуває у стані війни; вона, очевидно, не готова до вступу в ЄС". 

Український уряд сигналізує про готовність дотримуватись угоди від 3 червня

Паралельно із заявою Верховної Ради України в Дубліні на неформальному засіданні Ради ЄС віцепрем’єр України з питань європейської інтеграції Всеволод Ченцов мав зустріч із єврокомісаркою з розширення ЄС Мартою Кос.

Предметом обговорення стали дві ключових теми – фінансова допомога ЄС та виконання Україною зобов’язань щодо національних меншин, включених у "План заходів щодо євроінтеграції", в якому складовою частиною є червнева угода з Угорщиною. Ченцов запевнив Кос, що український уряд виконає домовленості щодо захисту прав національних меншин, зокрема, в освітній сфері, запевнивши, що незабаром уряд має винести відповідний законопроєкт у Верховну Раду України. 

У відповідному пресрелізі українського Кабміну підтверджуються слова віце-прем’єра: "Під час зустрічі сторони обговорили актуальні питання європейської інтеграції України, виконання зобов’язань у межах переговорного процесу про вступ до Європейського Союзу та подальші кроки для реалізації ключових реформ. Йшлося про виконання Україною домовленостей щодо захисту прав національних меншин, зокрема, в освітній сфері. Віцепрем’єр-міністр також поінформував про виконання Україною домовленостей щодо посилення захисту прав національних меншин, зокрема повідомив про те, що урядом найближчим часом буде внесено на розгляд парламенту відповідний законопроєкт, спрямований на імплементацію передбачених планом заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин України, кроків в освітній сфері". 

Відносини України та Угорщини покращуються після зміни влади в Будапешті

Однак, попри проблеми у строках й деталях, можна констатувати, що після поразки Віктора Орбана україно-угорські відносини почали впевнений процес реанімації. Варто відзначити й позицію Будапешту – на День Незалежності України 26 серпня Будапешт офіційно визнав Росію загрозою для Угорщини, Європи та "глобального порядку". Саме таке формулювання було озвучено в урядових вказівках до 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН за підписом прем’єр-міністра Петера Мадяра, опублікованих у віснику уряду Угорщини "Magyar Közlöny".

Згідно текстом, Угорщина засуджує російську військову агресію, підтримує суверенітет та територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах та визнає право України на самооборону. 

Цілком очевидно, що за часи прем’єрства Віктора Орбана таку заяву від Угорщини було навіть складно уявити.

Відтак, для виконання стратегічної мети щодо вступу в Євросоюз Україна, як слушно зауважує Петер Мадяр, має зосередитись саме на пошуку мирного врегулювання війни, що наразі і є головною перешкодою для вступу в ЄС та НАТО.