Відео дня
У результаті ізраїльського удару по Газі загинули пʼятеро журналістів Al Jazzera: одного з них називали "ватажком осередку ХАМАС"
У неділю в секторі Газа внаслідок ізраїльського авіаудару загинули п’ятеро журналістів телеканалу Al Jazeera, серед яких був відомий журналіст Анас аль-Шаріф. Його раніше звинувачували в зв’язках із ХАМАС, проте він та його роботодавець це категорично заперечували.
Удар по намету поблизу лікарні "Шифа" забрав життя також помічника журналістів та двох цивільних. Про це повідомляє Reuters.
Що відомо
Ізраїльська армія заявила, що аль-Шаріф нібито очолював осередок ХАМАС і брав участь у ракетних обстрілах ізраїльських територій. Телеканал Al Jazeera та сам аль-Шаріф раніше категорично відкидали ці звинувачення.
"Анас аш-Шаріф і його колеги були одними з останніх голосів у Газі, які доносили до світу трагічну реальність", – йдеться у заяві Al Jazeera.
Журналістські та правозахисні організації засудили вбивство і звернули увагу на небезпеку для свободи преси у зоні конфлікту.
Комітет із захисту журналістів заявив, що Ізраїль не надав жодних доказів на підтвердження звинувачень проти аль-Шаріфа, називаючи практику безпідставного звинувачення журналістів "серйозним викликом для свободи слова".
Палестинське угруповання ХАМАС назвало вбивство журналістів передвісником можливого наступу ізраїльських сил, засудивши це як "підготовку до тяжкого злочину" проти мирного населення.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху підтвердив наміри розпочати новий наступ для ліквідації опорних пунктів ХАМАС у Газі, де після майже двох років війни загострюється гуманітарна криза.
Від початку війни 7 жовтня 2023 року за даними пресслужби уряду Гази загинули 237 журналістів, Комітет із захисту журналістів нарахував не менше 186 загиблих.
Примітно, що раніше Аль Шаріф входив до команди Reuters, яка у 2024 році здобула Пулітцерівську премію у категорії "Термінова новинна фотографія" за висвітлення війни Ізраїлю та ХАМАС.
Як повідомляв OBOZ.UA:
24 липня Макрон заявив, що Франція офіційно визнає державу Палестина. У США це рішення різко розкритикували, назвавши його "ляпасом" жертвам подій 7 жовтня 2023 року.
Услід за Францією про необхідність визнання Палестини заговорили й у Великій Британії, з заявою про те, що такий крок є необхідним для врегулювання ситуації на Близькому Сході виступив прем'єр-міністр країни Кір Стармер. Він додав, що Британія визнає Палестину, якщо Ізраїль не змінить курс у секторі Гази: йдеться і про перешкоди з постачанням на цю територію гуманітарної допомоги, й про наміри Ізраїлю анексувати Газу (чутки про те, що ізраїльський уряд обговорює такий сценарій, циркулювали ще до заяви Макрона).
Про готовність визнати Палестинську державу також заявили у Канаді, Австралії, Ірландії, Іспанії. А ось федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зауважив, що Берлін не поспішатиме з визнанням Палестини: таке питання наразі не стоїть на порядку денному країни.
Зрештою 8 серпня стало відомо, що прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу заявив про намір взяти під контроль всю територію сектору Гази, а Кабінет безпеки Ізраїлю схвалив план. На це рішення багато країн світу відреагували з осудом, застерігши: реалізація Ізраїлем задуму "призведе до ще більшого кровопролиття".
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!