Польща та Румунія почали розгортати американську систему захисту від російських дронів: що відомо про Merops

Польща та Румунія почали розгортати американську систему протидії безпілотникам Merops. Це необхідно, щоб посилити захист східного флангу НАТО після низки повітряних інцидентів.

Відео дня

Система, яка сама по собі компактна й мобільна, застосовує штучний інтелект для виявлення й нейтралізації дронів – від стратегічних об’єктів до польових підрозділів. Про це пише АР.

Що відомо

Польща та Румунія почали розгортання Merops після серії вторгнень у повітряний простір НАТО, що виявили вразливість альянсу та викликали занепокоєння у Європі.

Merops – американський комплекс, настільки компактний, що поміщається в кузові середнього пікапа, – розпізнає ворожі дрони й наближається до них, використовуючи штучний інтелект для навігації в умовах перешкод супутникового та електронного зв’язку.

За даними військових представників НАТО, окрім Польщі та Румунії, на заходах із посилення оборони східного флангу цю систему також застосовуватиме Данія. Мета розгортання – зробити кордони з Росією настільки захищеними, щоб відлякати потенційні спроби перетину від Норвегії на півночі до Туреччини на півдні.

Потреба в такого роду рішеннях зросла після інциденту на початку вересня, коли близько двадцяти безпілотників проникли в повітряний простір Польщі; дорогі винищувачі були підняті для реагування на відносно дешеві дрони.

Пізніше Румунія також зазнала вторгнень безпілотників – ці апарати бачили поблизу військових баз у Бельгії та Данії, а також їхній проліт призвів до тимчасового закриття аеропортів Копенгагена, Мюнхена, Берліна та Брюсселя.

Походження частини цих безпілотників не завжди можна було однозначно пов’язати з Росією чи її війною в Україні, але необхідність посилення оборони стала очевидною: тривала боротьба з дронами або масштабніші збройні дії швидко виснажать бюджети і обмежені запаси ракет у західних армій.

"Ця система забезпечує дуже точне виявлення", – зазначив полковник Марк Маклеллан, помічник начальника штабу оперативного відділу Командування сухопутних військ НАТО.

За його словами, Merops може націлюватися на дрони й збивати їх із мінімальними затратами, що набагато дешевше, ніж піднімати в повітря F‑35 для перехоплення.

Безпілотники, що літають низько і повільно, важко виявляти радіолокацією, налаштованою на швидкі цілі – їх також легко сплутати з птахами чи малими літаками. Представники НАТО кажуть, що Merops заповнює ці прогалини: система або безпосередньо атакує ворожий дрон, або передає цільову інформацію наземним чи повітряним силам, надаючи командирам час на оцінку загрози.

"Merops дає командирам певний час, щоб оцінити загрозу і вирішити – стріляти чи ні", – додав бригадний генерал Томас Ловін.

Він також наголосив, що систему можна використовувати для захисту критично важливої інфраструктури, наприклад аеропортів, а також для прикриття маневруючих військ.

Інвестором проєкту називали колишнього гендиректора Google Еріка Шмідта. Як він, так і сама компанія-виробник відмовляються від коментарів, представники міністерств оборони Польщі та Румунії також не давали публічних заяв.

Російські вторгнення привернули увагу Європи до нових форм війни й підкреслили потребу в додаткових протидронових засобах. Merops – одна з низки технологій, які мають допомогти європейським військам отримати перевагу в протистоянні з безпілотниками.

Європейські компанії паралельно розробляють власні системи протидії дронам і протидронові ракети, а країни ЄС узгоджують спільну роботу над "стіною безпілотників" на східному кордоні блоку.

Керівництво американських військ у Європі також виступає за створення ешелонованої лінії стримування на східному фланзі: мережі датчиків і системи командування та управління, що працюватимуть із різним обладнанням і дозволятимуть замінювати окремі елементи в процесі їх оновлення чи списання.

Вторгнення дронів і загальна нестабільність на східному фланзі НАТО розглядаються як наслідок чотирирічної війни Росії в Україні, що стала майданчиком для швидкої еволюції безпілотних технологій. Merops обрали також тому, що система показала ефективність у реальному застосуванні в Україні – "якщо щось там не працює, ймовірно, не варто це купувати", – зауважили в НАТО.

Безпілотники постійно вдосконалюються, і кожен новий тип потребує окремих рішень: спочатку – виявити загрозу, а далі – дуже швидко розробити метод її нейтралізації, каже бригадний генерал Закаріас Ернандес, заступник начальника штабу планування в командуванні сухопутних військ НАТО. Це вимагає надзвичайно швидких виробничих циклів – від ідеї до появи на полі бою за кілька тижнів.

Водночас Росія також масово виробляє ударні безпілотники з камерами, реактивними двигунами та системами радіопротидії. Кремлівський диктатор Володимир Путін визнавав, що на початку конфлікту були прогалини в знаннях, але тепер Росія може розгорнути більш передові технології за короткий час. Представники НАТО підкреслюють: вони відстежують досвід, який показує Росія в Україні, і повинні бути до цього готові.

Нагадаємо, після інцидентів із безпілотниками поблизу військової бази Бельгія вирішила посилити повноваження Національного центру повітряної безпеки (NASC). Міністр оборони наголосив, що центр має стати координаційним вузлом для отримання загальної картини повітряного простору та оперативного реагування.

Спецслужби Бельгії підозрюють, що за серією недавніх інцидентів з дронами, які порушували авіасполучення та військові операції, може стояти іноземна держава. За їхніми словами, найімовірніше, це була Росія.

Як повідомляв OBOZ.UA, збройні сили Бельгії отримали наказ збивати будь-які невідомі дрони над військовими авіабазами. Програма захисту від дронів упроваджуватиметься прискореними темпами, а відповідний план найближчим часом буде поданий на розгляд Ради міністрів.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!