Озброюється до зубів: Німеччина нарощує військову міць, відмовившись від лімітів на оборону – The Telegraph
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Німеччина активно нарощує свою військову міць перед лицем російської агресії. Завдяки радикальним реформам, проведеним канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем, Берлін цього року скасував усі фінансові обмеження витрат на оборону, прагнучи створити найпотужнішу армію в Європі.
Про це заявило видання The Telegraph, розповівши, в якому жалюгідному стані був Бундесвер до 2022 року. Тільки після повномасштабного вторгнення РФ в Україну ситуація почала змінюватися. Німеччина відкрила шлях до масштабних закупівель танків, артилерії, винищувачів і військових кораблів, "оскільки готується протистояти загрозі, яка походить від Володимира Путіна", заявили журналісти.
Військові навчання з мітлами і брак основної техніки
На військових навчаннях НАТО у 2014 році в Норвегії солдати елітного німецького танкового батальйону 371 сил швидкого реагування мали показати свою швидку реакцію і можливості на полі бою.
Однак їхні тренування скоріше нагадували фарс – погано оснащені бійці були змушені використовувати на своїх бронетранспортерах замість кулеметів пофарбовані в чорний колір мітли.
Незграбний інцидент відбувся трохи більше 10 років тому, коли Бундесвер боровся з нестачею спорядження, що також змусило військових використовувати звичайні фургони Mercedes замість броньованих автомобілів в інших важливих навчаннях.
Поки Берлін закривав очі на тренування з мітлами, союзникам це здалося символом нехтування ФРН військовими витратами, зазначили у The Telegraph.
"Їх сприйняли як жарт", – сказав незалежний військовий аналітик Френсіс Туса.
Німеччина дійсно виділяла мізерні суми на свою армію, адже її лідери вважали, що дні збройних конфліктів у Європі залишилися позаду.
Почасти це стало результатом глибоко вкоріненого в Німеччині антимілітаристського руху, який був відображенням жахливої спадщини нацистів та їхніх дій у Другій світовій війні.
"Німецькі політики з комфортом привласнювали "дивіденди миру" і здебільшого уникали конфліктів, за винятком участі в розгортанні сил НАТО в Косово й Афганістані", – йдеться у статті.
Однак скорочення витрат, яке тривало навіть після російської окупації українського Криму, залишило Бундесвер у такому жалюгідному стані, що він був змушений розбирати техніку, коли вона виходила з ладу.
"Витрати скоротилися настільки, що заміна наявного обладнання стала практично неможливою. Якби у вас було три танки, вам довелося б використовувати два, щоб забезпечити запчастинами той один, що залишився", – заявив Гунтрам Вольф, професор економіки Кільського інституту, впливового німецького аналітичного центру.
Згідно з аналізом Міжнародного інституту стратегічних досліджень, у період із 1992 до 2013 року парк основних бойових танків німецької армії скоротився з 6684 до всього лише 323 одиниць.
Аналогічним чином у рази зменшилася кількість бойових машин піхоти (з 3250 до 395), гаубиць і артилерійських знарядь (із 3214 до 130) і навіть бойових літаків (із 553 до 205).
Замість нарощування оборони Ангела Меркель, ексканцлерка Німеччини, як і її попередник Герхард Шрьодер, надавали перевагу політиці "wandel durch handel" (зміни через торгівлю). Вона ґрунтувалася на ідеї, що тісне переплетення економік ФРН і РФ гарантувало б Путіну занадто великі втрати в разі будь-якого потенційного протистояння.
Цей підхід полетів у сміттєвий кошик після двох політичних потрясінь: широкомасштабного нападу Росії на Україну в 2022 році та попередження президента США Дональда Трампа про те, що Америка більше не фінансуватиме оборону Європи.
Відродження Бундесверу
"Стався подвійний удар: з одного боку, Росія загрожує Європі, а з іншого – Америка віддаляється", – пояснив Ніколас Драммонд, британський військовий консультант, який працює з німецькими військовими компаніями.
Часи змінилися, тому ФРН намагається створити таку армію, з якою потенційний агресор рахуватиметься.
У 2024 році Німеччина витратила понад 50 млрд євро на озброєння, а також розробила плани витратити ще 377 млрд євро понад цю суму. Більша частина цих витрат буде профінансована за рахунок позикових коштів.
Історичне розширення покликане знову перетворити Німеччину на опору НАТО заради безпеки континенту.
"Вони прагнуть створити найбільшу й найпотужнішу армію в Європі, тож у багатьох відношеннях вони повертаються до своєї традиційної ролі часів холодної війни", – вказав Едвард Арнольд із Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень.
Річ у тім, що роль Німеччини буде центральною, якщо Путін нападе на східний фланг Північноатлантичного альянсу.
Очікується, що поряд із військами, котрі постійно дислоковані в Литві, основні сили Бундесверу прибудуть до країн, яким знадобиться допомога (наприклад, до Польщі) у стримуванні сил ЗС РФ і поверненні втрачених територій.
"Очікується, що вони дійсно забезпечать більшу частину сухопутних можливостей у континентальній Європі. Основна вогнева міць і вага будуть надходити з Німеччини й Польщі, а також зі США", – підкреслив Едвард Арнольд.
Зі свого боку Ніколас Драммонд заявив: "Цілком імовірно, що росіяни нападуть на Польщу, Польщі знадобиться допомога, і Німеччина її надасть. Тому їм необхідно вміти вести маневрену війну, а це означає, що танкам, піхоті, артилерії та авіації необхідно діяти узгоджено, щоб витіснити противника".
Ключовим питанням залишається те, як ФРН, а також інші країни НАТО, відреагують на припинення вогню в Україні. Чи не зникне їхня політична воля до великих витрат на оборону?
"Це наступне завдання для німців – зробити стримування реальним і переконливим в очах Росії", – підсумував Едвард Арнольд.
Як писав OBOZ.UA:
– Нещодавно Міністерство оборони Німеччини зупинило використання численних військових об'єктів у цивільних цілях. Причиною названо заплановане розширення Бундесверу.
– Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц анонсував створення в Німеччині центру захисту від дронів. Передували такому рішенню зростання кількості гібридних атак і страх жителів країни перед подальшою агресією РФ та іншими загрозами.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!










