Найбільше виграє Росія: у Німеччині закликали Польщу і Україну до стратегічної відповідальності

Німецький політолог та аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Андреас Умланд закликав Україну та Польщу відповідально ставитися до історичних розбіжностей і не допускати їхнього негативного впливу на двосторонні відносини. За його словами, нинішнє загострення дискусій навколо історичної пам’яті об’єктивно працює в інтересах Росії, яка отримує вигоду від будь-якого погіршення українсько-польських відносин.

Про це Андреас Умланд сказав у коментарі Укрінформу. Експерт, який також співпрацює з Європейським політичним інститутом у Києві, заявив, що обидві країни мають стратегічну відповідальність за збереження співпраці в умовах спільної загрози з боку Москви.

За його словами, Росія є головним вигодонабувачем нинішніх суперечок між Києвом і Варшавою.

Погляд на суперечку

Умланд назвав нинішній рівень емоційної напруги між Україною та Польщею прикрим і певною мірою несподіваним з огляду на те, що дискусії навколо історичної пам’яті тривають уже понад три десятиліття. Він звернув увагу на те, що зростання інтересу українського суспільства до спадщини Української повстанської армії пов’язане з сучасною війною проти Росії.

Політолог наголосив, що нинішня увага до УПА в Україні значною мірою пояснюється історичними паралелями між боротьбою повстанців проти радянської влади у середині ХХ століття та нинішнім протистоянням російській агресії.

"Відновлений український інтерес та увага до спадщини Української повстанської армії є чітким відображенням актуальності головної боротьби УПА проти радянської форми російського імперіалізму у 1940-1950-х роках у світлі нинішньої боротьби Збройних сил України проти пострадянської форми російського імперіалізму", – сказав експерт.

Водночас він вважає, що активне обговорення цієї теми в Польщі значною мірою пов’язане з внутрішньополітичними процесами.

"З іншого боку, надмірна увага Польщі до цих подій в Україні пов’язана не стільки з українськими подіями як такими, скільки з внутрішньополітичним конфліктом у Польщі, в межах якого консервативний президент намагається мобілізувати суспільство проти ліберального уряду", – зазначив Умланд.

Умови примирення

Експерт підкреслив, що відповідальність за пошук порозуміння лежить на обох сторонах. За його словами, Україна має враховувати чутливість польського суспільства до історичних подій і відкрито визнавати страждання поляків від дій окремих підрозділів УПА.

"Лише примирливий підхід, який більш чітко, ніж досі, визнаватиме величезні польські страждання від злочинної діяльності окремих підрозділів УПА, зробить двостороннє примирення можливим", – заявив політолог.

Умланд також нагадав, що Польща залишається членом Європейського Союзу та НАТО і має вплив на процеси європейської та євроатлантичної інтеграції України. Саме тому, на його думку, Києву варто приділяти більше уваги цій темі.

Водночас він зазначив, що польська політика пам’яті також повинна визнавати страждання українців від дій окремих польських збройних формувань. На переконання експерта, такий підхід допоможе формувати більш збалансований історичний діалог між двома народами.

Умланд наголосив, що в Польщі не завжди враховують ширший контекст діяльності УПА. За його словами, політика вшанування ОУН та УПА в Україні не спрямована на заперечення чи применшення трагедії на Волині.

"Політика вшанування ОУН та УПА в Україні насправді не спрямована на применшення того, що сталося на Волині – те, що це була трагедія, визнається. Але історія УПА значно ширша за Волинську трагедію: вона також вела тривалу боротьбу проти радянських сил, зокрема НКВС, і лише відносно невелика частина УПА була причетна до вбивств поляків – більшість бійців УПА не скоювали злочинів проти поляків", – сказав він.

Окремо політолог звернув увагу на те, що будь-яке погіршення відносин між Києвом і Варшавою створює додаткові можливості для Росії.

"Без жодного сумніву, Росія є головним вигодонабувачем. Як ми кажемо в Німеччині, Росія є "третьою стороною, яка сміється" у цій суперечці", – зазначив Умланд.

Він додав, що історичні розбіжності між Україною та Польщею мають реальне підґрунтя, однак це не змінює того факту, що конфлікти навколо цих питань об’єктивно відповідають російським інтересам.

"Саме тому обидві країни несуть стратегічну відповідальність за обережне управління цими суперечками. Вони не повинні дозволити історичним розбіжностям підірвати співпрацю в момент, коли обидві стикаються зі спільним безпековим викликом", – підсумував експерт.

Що передувало

Загострення у відносинах між Києвом і Варшавою, а також рішення про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла, сталося після присвоєння одному з підрозділів ССО України почесної назви "імені Героїв УПА".

Після цього Кароль Навроцький виступив за скасування нагородження українського президента та звернувся з відповідною ініціативою до Капітули ордена Білого Орла. За словами Навроцького, рішення української сторони свідчить про те, що Україна "в ментальному сенсі" та в питаннях вшанування діячів УПА поки не готова стати частиною європейської спільноти.

Згодом у Варшаві повідомили, що очікують на можливий перегляд позиції української влади щодо присвоєння підрозділу ССО нового найменування. Речник президента Польщі Рафал Леськевич наголосив, що польська сторона вважає це рішення неприйнятним і не виключає жорстких кроків у відповідь, хоча остаточне рішення має ухвалити глава держави.

19 червня Кароль Навроцький позбавив нагороди Володимира Зеленського. Він зазначив, що ухвалене ним рішення "не спрямоване проти українського народу".

Після цього міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, глава Офісу президента Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар заявили, що відмовляються від польських орденів, які вони отримали раніше. За їхніми словами, поточні суперечки не відповідають інтересам ані України, ані Польщі.

Як повідомляв OBOZ.UA, раніше Туск позитивно оцінив рішення президента України Володимира Зеленського не брати особистої участі в Міжнародній конференції з відновлення України у Гданську та делегувати на захід прем'єр-міністерку Юлію Свириденко. Польський прем'єр назвав такий крок "жестом деескалації напруги" на тлі нещодавнього загострення у відносинах між Києвом і Варшавою.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!