Із затонулого корабля часів Першої світової війни просочується небезпечна речовина: деталі

Підводний човен часів Першої світової війни, який затонув майже 110 років тому, вже протягом десятиліть випускає у Північне море шкідливі вибухонебезпечні речовини, зокрема тротил. Океанологи зазначають, що з часом ця проблема може загостритися не лише поблизу цього німецького судна, а також у районі тисяч подібних затонулих кораблів.

Йдеться про німецький підводний човен UC-30, який 19 квітня 1917 року намагався повернутися додому через проблеми з двигуном, коли натрапив на британську міну поблизу данського острова Рьомьо (Rømø). Про це пише науково-популярний журнал Popular Science. 

Того дня 27 членів екіпажу загинули, а підводний човен залишався зниклим безвісти аж до його повторного виявлення майже століття потому, у 2016 році. 

Як виявили виток небезпечної речовини

У рамках дослідницького проєкту "Затонулі кораблі Північного моря" морські екологи нещодавно спільно з водолазами данського флоту оглянули рештки UC-30. Там вони зібрали зразки води та донних відкладень, а також екземпляри мідій і морських зірок, що мешкали поблизу уламків судна.

Подальший лабораторний аналіз показав, що сліди тротилу потрапляють у навколишнє середовище принаймні з деяких із шести торпед підводного човна та 18 мін. Залишкові токсини також не зосереджені в одній конкретній області.

"Ми виявили сліди тротилу в дикій природі, на морському дні та в товщі води. Питання полягає в тому, наскільки значним є вплив і як далеко від місця затонулого судна забруднення впливає на морське середовище", – сказала співавторка дослідження та геологиня з Орхуського університету Катрін Юл Андресен.

Андресен та її колеги підозрюють, що забруднювачі залишаються "відносно локалізованими", але це зміниться, оскільки затонулий корабель продовжуватиме руйнуватися через корозійні умови Північного моря. UC-30 – лише один із тисяч подібних затонулих кораблів, що забруднюють води Данії.

За словами науковиці, в данських водах знаходиться 10 127 затонулих кораблів. Близько 15% з них, ймовірно, датуються обома світовими війнами.

Вирішення цієї проблеми не зводиться лише до підняття уламків на поверхню. Багато з нерозірваних боєприпасів залишаються небезпечними, а їх підводний підрив часто загрожує погіршенням забруднення навколишнього середовища.

Андерсен визнає, що наразі варіантів дій небагато, але науковці спільно з представниками Європейського Союзу працюють над пошуком шляхів вирішення проблеми. Однією з можливих стратегій може стати використання підводних роботів для обстеження морського дна з метою виявлення особливо небезпечних або пошкоджених ерозією затонулих суден. У майбутньому подібні машини, можливо, зможуть самостійно вилучати вибухівку та знешкоджувати її в безпечному місці.

Раніше OBOZ.UA писав про радянський підводний човен Б-143 класу "Фокстрот", який переслідував кораблі НАТО під час холодної війни, і прослужив 31 рік, починаючи з 1960.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!