Гренландія є ключовим активом у гонитві за контроль над Арктикою, яку наразі виграє Росія – CNN

Гренландія стала новою геополітичною гарячою точкою у гонитві великих держав за контроль над Арктикою. Дебати стають гарячішими, ніж будь-коли, через наполягання американського президента Дональда Трампа на тому, щоб Гренландія стала частиною США. Та попри те, що такі вимоги Трампа спантеличили світ, гонитва за Арктику насправді триває вже десятиліттями. І вже давно Росія її виграє.

Відео дня

Про це пише CNN в аналітичній статті. Як зазначає видання, багаторічна конкуренція за Арктику демонструє, що Москва вже має там домінантні позиції.

Росія домінує в Арктичному регіоні

Росія протягом десятиліть нарощувала свій вплив у регіоні й сьогодні контролює приблизно половину суші та морської виключної економічної зони на північ від Полярного кола. Дві третини населення Арктики проживають на території Росії.

Попри те що загалом Арктика становить лише невелику частину світової економіки – близько 0,4%, Росія контролює дві третини ВВП регіону.

Військова присутність Росії в Арктиці

Москва активно розширює військову присутність в Арктиці, розміщуючи військові бази та модернізуючи ядерний підводний флот, радарні, ракетні та безпілотні системи.

За даними Фонду Саймонса, в Арктичному регіоні загалом є 66 військових об'єктів та ще сотні оборонних споруд і форпостів. 30 з них належать Росії, а решта 36 –країнам НАТО з арктичною територією: 15 Норвегії, включаючи одну британську базу, 8 США, 9 Канаді, три –Гренландії та одна Ісландії.

І хоча експерти кажуть, що Росія наразі не може зрівнятися з військовими можливостями НАТО, масштаби військової присутності РФ та темпи, з якими Москва розширювала її останніми роками, викликають серйозне занепокоєння.

Королівський об'єднаний інститут служб (RUSI), британський аналітичний центр оборони, заявив, що Росія останніми роками інвестувала значні кошти та зусилля в модернізацію свого флоту атомних підводних човнів, який є основою її військової потужності в Арктиці. Продовжуючи вести війну в Україні, Росія також покращила свої радіолокаційні, безпілотні та ракетні можливості.

Поділ Арктики між Росією та НАТО

Після завершення холодної війни Арктика певний час залишалася майданчиком співпраці між Росією та західними країнами, зокрема в межах Арктичної ради, заснованої в 1996 році. Протягом багатьох років давалося, що Росія та західні країни дійсно можуть вести бізнес разом.

Арктична рада намагалася зблизити РФ з іншими сімома арктичними країнами та дозволити тіснішу співпрацю з таких питань, як біорізноманіття, клімат та захист прав корінних народів. Якийсь час навіть була спроба співпрацювати в галузі безпеки.

Однак через незаконну окупацію Криму у 2014 році Росію виключили з Арктичної ради

Більшість форм співпраці з того часу були призупинені, а після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році відносини між Заходом і Москвою досягли нового мінімуму після Холодної війни.

Вступ Фінляндії та Швеції до НАТО у 2023–2024 роках фактично поділив Арктику на дві частини – під контролем Росії та Альянсу.

Гренландія – ключовий актив у гонитві за контроль над Арктикою

Гренландія – найбільший острів світу, стратегічно розташований у серці Арктики. Стратегічні інтереси Сполучених Штатів щодо цього великого арктичного острова загострилися перед обличчям загроз з боку Росії.

Президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв, що США "потребують" Гренландію з міркувань національної безпеки, посилаючись на зростання активності Росії та Китаю в Арктиці й стверджуючи, що Данія не здатна самостійно захистити острів.

Китай, який називає себе "наближеною до Арктики державою", також нарощує присутність у регіоні та поглиблює співпрацю з Росією, зокрема через спільні патрулювання.

Безпека – не єдина причина зростання інтересу до Арктики

Інтерес до Арктики посилюється не лише через безпеку, а й через кліматичні зміни: регіон нагрівається приблизно вчетверо швидше за середній показник у світі. Танення льоду відкриває нові морські маршрути – Північний морський шлях уздовж узбережжя Росії та Північно-Західний прохід біля Північної Америки – а також потенційний доступ до корисних копалин.

Невикористані мінеральні багатства Гренландії

Що стосується видобутку корисних копалин, існує ймовірність того, що танення льоду може оголити землю, яку раніше було неможливо розробляти. Зокрема, згідно з даними Геологічної служби Данії, Гренландія може стати гарячою точкою видобутку вугілля, міді, золота, рідкісноземельних елементів та цинку.

У Гренландії виявлено понад 1100 родовищ корисних копалин, але є лише дві чинні шахти та лише вісім чинних ліцензій на видобуток. Понад 600 родовищ містять корисні копалини, які США вважають важливими для своєї економіки та національної безпеки.

На карті показано:

Мінеральні ресурси Гренландії:

червоний – рідкоземельні елементи

жовтий – інші критично важливі мінерали

зелений – інші критично важливі мінерали

Ліцензії на видобуток корисних копалин та операції в Гренландії:

білим – ліцензія на видобуток

чорним – чинна шахта

Водночас експерти застерігають, що видобуток ресурсів у Гренландії є надзвичайно складним і дорогим, а уявлення про швидке використання її мінеральних багатств називають нереалістичними.

Як повідомляв OBOZ.UA, американський президент Дональд Трамп уже передумав вводити проти союзників 10% та 25% тарифи. Він заявив, що США разом із європейськими країнами сформували основу майбутньої угоди щодо Гренландії.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!